Модхушудон Дотто

Майкл Модхушудон Дотто (*মাইকেল মধুসূদন দত্ত, 25 січня 1824 —†29 червня 1873) — бенгальський поет та драматург, представник Бенгальської Просвіти.

Модхушудон Дотто
бенг. মাইকেল মধুসূদন দত্ত
MichaelMadhusudanDatta.jpg
Псевдо Майкл
Народився 25 січня 1824
с.Сагордарі
Помер 29 червня 1873
Колката
Поховання
Країна British Raj Red Ensign.svg Британська Індія
Індія
Місце проживання
Діяльність поет, драматург
Alma mater Presidency Universityd
Знання мов англійська і бенгальська[1]
Magnum opus Bibidha kavyad
Конфесія християнство
Батько Раджнараян Дотто
Мати Джахнабі Деві
У шлюбі з 2 дружини
Діти 3 сини та 3 доньки

ЖиттєписРедагувати

Народився у родині правника Раджнараяна Дотто неподалік від Калькути. Дитиною навчався у мусульманські школі у с.Шекпура, де вів засвоїв перську мову. Замолоду проявив здібності до мов, літератури. У 1837 році перебрався до Калькути. Вивчав англійську мову, культурні традиції та здобутки Великої Британії. Тоді ж став складати перші свої п'єси. У 1843 році прийняв християнство. Побоюючись переслідування втік до Мадрасу. Тут одружився з англійкою. У 1856 році повернувся до Калькути, де одружився вдруге. Незабаром перебрався до Англії. У 1860-х подорожував Францією. Проте в цей час він вже злидарював, не отримуючи допомоги від товаришів та родини з Індії. Наприкінці 1860-х років повертається на батьківщини, де активно займається літературною діяльністю. Помер Дотто у Калькуті 29 червня 1873 року.

РодинаРедагувати

1. Дружина — Ребека Мактавис

Діти:

  • 2 сина та 2 доньки

2. Дружина — Генрієта Софія Вайт

Діти:

  • Наполеон
  • Шармістха

ТворчістьРедагувати

Вважається, що саме з Модхушудона Дотто починається сучасна бенгальська література. Розквіт творчої активності Дотто припадає на період з 1859 по 1862 року. За цей час написані найкращі його твори: у 1859 році дві сатиричні соціально-побутові п'єси «І це називається цивілізація?!» та «Пір'я старого папуги»; у 1860 році - історична трагедія «Принцеса Крішна», міфологічна поема «Народження Тілоттами», у 1862 році - героїчна поема «Загибель Меґхнада» і поема «Героїні».

Дотто був першим, кому вдалося органічно поєднати традиції європейської та індійської художньої культур. Він істотно перетворив бенгальську драму, його твори увійшли в класичний репертуар, водночас використовував, засвоїв досвід сучасних бенгальських драматургів, зокрема досвід соціально-побутової драми, яка увійшла до літературної свідомості сучасників.

Модхушудон Дотто першим в індійській поезії ввів жанр сонета, що став згодом одним з найпопулярніших жанрів. Збірник, де зібрано понад сто сонетів (1866 рік), Дотто написав перебуваючи у Франції. У них поет підбиває підсумок життя, вони пройняті ностальгією, любов'ю до батьківщини. при цьому поет сумує про рабську долю Індії, оспівує красу рідних просторів, засуджує свою зневагу в юності до батьківщини.

МоваРедагувати

Персонажі п'єс Дотто заговорили простою народною мовою, збагаченою живими побутовими інтонаціями. Істотним внеском стало те, що він зробив серйозну спробу використовувати мову як соціальний та індивідуальну характеристики персонажів.

ДжерелаРедагувати

  • Roy, Pinaki. “Extravagant Genius: Michael Madhusudan Dutt and his Oeuvre”. Indian Poetry in English: Critical Essays. Ed. Mitra, Z. New Delhi: Prentice Hall, 2012 (ISBN 978-81-203-4571-3). Pp. 15–30.
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.