Відкрити головне меню

Моделювання процесу буріння свердловин

Моделювання процесу буріння свердловин - розробка математичної моделі процесу обертального, турбінного та ін. буріння свердловин, основними елементами якої є залежності механічної швидкості буріння незатупленним породоруйнуючим інструментом (іноді і функції зносу) від технологічних параметрів, властивостей пари «породоруйнуючий інструмент - порода вибою» і часу чистого буріння і яка використовується для опису процесу буріння і його оптимізації.

У вітчизняній практиці моделі процесу буріння сформувалися після встановлення В.С. Федоровим залежності механічної швидкості буріння V від навантаження на долото G і частоти його обертання n. В.С. Федоровим отримана емпірична залежність:

V =a n xG y,

де х та а, у – коефіцієнти, які враховують характеристики гірського масиву і спосіб буріння; за даними Л.І. Штурмана при турбінному бурінні в породах Каширської світи x = 0,7; y = 1,1; а = 0,0024.

З аналізу відомих даних, загальновизнаної моделі процесу буріння немає взагалі. Відомі понад шістнадцять формул-моделей залежно від швидкості буріння від навантаження на долото і частоти його обертання, включаючи формулу В.С. Федорова (за даними Л.І. Штурмана і версії Р.А. Бадалова) і формулу буріння Ю.Ф. Потапова і В.В. Симонова. Версію моделі розробили В.К. Маурер, Ван-Лінген, А. Вудс, спільно Еккель, Кеннон і Бінгстейн, також Вардрук і Кеннон. Свої версії запропонували Кетлін, Мюррей, Каннінгхем, Брентлі і Я.А. Гельфгат зі співавторами. Д.С. Роулі, Р.Дж. Хоу і Ф.Х. Діллі розробили спільну модель, самостійно Симон і А.А. Погарський. Р.М. Ейгелес розробив п`ятнадцять моделей .

Найбільш привабливою по доступності вимірювання параметрів і управління ними вважається модель V = f(G ,n).

Література і джерелаРедагувати