Відкрити головне меню

Мовний контакт, міжмовний контакт — взаємодія двох чи декількох мов, що чинить вплив на фонетичну і граматичну структуру та словниковий запас однієї або декількох з цих мов. Дослідженню мовних контактів присвячений розділ мовознавства контактна лінгвістика.

Виникнення мовних контактівРедагувати

Мовні контакти виникають внаслідок відповідних соціальних умов, коли представники різних етнічних чи мовних груп змушені вступати в інтенсивні комунікативні контакти з господарських, політичних, релігійних чи інших причин.

Мовні контакти закріплюються через постійно повторювальні діалоги, постійне спілкування носіїв різних мов між собою, за якого використовуються обидві мови або одночасно обома мовцями, або окремо кожним з мовців. Тут вирізняють або активне володіння обома мовами (двомовність), або пасивне розуміння чужої мови.

За даними нейролінгвістики мовні контакти відбуваються в кожного з двомовних мовців таким чином, що одна півкуля кори головного мозку володіє однією мовою (зазвичай, ліва, або домінантна півкуля володіє головною мовою спілкування даного мовного ареалу, наприклад американський варіант англійської в США), тоді як інша півкуля (зазвичай, права) розуміє або знає на певному рівні другу мову (наприклад, одну з американських індіанських мов у США). Каналами зв'язку між півкулями форми однієї з мов, які перебувають в мовному контакті, передаються в другу півкулю, де вони можуть включатися в текст, що вимовляється іншою мовою, або чинити опосередкований вплив на будову цього тексту.

Мовні контакти на різних мовних рівняхРедагувати

Результати мовних контаків по різному позначаються на різних мовних рівнях. Це залежить від ступені входження їхніх елементів в цілісну структуру мови. Найменш структурованими є групи спеціальних термінів для вузьких сфер використання мови, тому такі лексичні групи можуть бути повністю запозичені з однієї мови (наприклад, музичні терміни з італійської в українській мові, банківські терміни з італійської в німецькій мові).

Мовні контакти призводять до контамінації мов або запозичення окремих елементів мов, що відбувається на різних мовних рівнях. Тут можна вести мову про такі типи запозичень або змін:

  • Семантичні запозичення;
  • Запозичення слів з граматичним значенням;
  • Зміни системи фонем однієї чи обох контактуючих мов;
  • Запозичення структур на рівні синтаксису.

Мовні контакти в діахроніїРедагувати

Мовні контакти в діахронії, тобто в історичній перспективі, описує теорія стратів, яка оперує термінами субстрат, адстрат і суперстрат.

Найпродуктивнішим виявилося вживання терміна субстрат. За С. В. Семчинським, субстрат — це «сукупність фактів і явищ усіх рівнів мови в поширеній на якійсь території мові, що походженням пов'язані зі зниклою мовою, яка раніше існувала на цій території»[1]. Наприклад, для західно-романських мов характерина наявність мовних субстратів, як кельтських, так і германських. Так у каталанській мові виділяють значний (порівняно з сусідньою іспанською) візіготський субстрат.[2]. У французькій мові значним мовним субстратом є галльський. Для української мови основним субстратом є давньо-слов'янський.

Розвиток мов під впливом мовних контактівРедагувати

Тривалі мовні контакти уможливлюють не лише поодинокі запозичення, чи певні зміни структури мови, а й цілковиту трансформацію мови. Мовознавці розрізняють тут такі варіанти розвитку мов, що перебувають в контакті:

  • Утворення креольської мови. У цьому випадку єдина система лексичних і граматичних значень, що виникла при мовному контакті, починає кодуватися за допомогою морф, запозичених з однієї мови, але часто переосмислених відповідно до даної системи значень. Прикладом креолізації мови може бути суржик.
  • Двомовність з однією домінантною мовою. У цьому випадку одна з мов, що вступила в контакт, явно є основною системою, на яку орієнтуються мовці іншої мови, змінюючи фонентичні, лексичні та інші характеристики мови під впливом, з їхнього погляду, престижнішої мови.
  • Диглосія, тобто зміни основної мови спілкування під впливом престижнішої, але обмеженої у вживанні мови (нарпиклад, вплив арабської мови на неарабомовних мусульман)
  • Контакти діалектів та літературного варіанту однієї мови або поєднання різнодіалектних характеристик в одному койне — спільній наддіалектній мові. У цьому випадку, внаслідок спорідненості контактуючих мовних систем, можлива особливо сильна контамінація мов.

ПриміткиРедагувати

  1. Семчинський С.В Субстрат у мовознавстві // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985., Том 11. кн.1., К., 1984, стор. 39
  2. Див. про це детальніше в ст. Історія Каталонії.

Див. такожРедагувати

Література і джерелаРедагувати

  • Els Oksaar: Terminologie und Gegenstand der Sprachkontaktforschung. In: Besch/ Reichmann/ Sonderegger (Hrsg.). Handbuch zur Sprach- und Kommunikationswissenschaft (HSK). Berlin 1986, S. 845–854
  • Claudia Riehl: Sprachkontaktforschung. Eine Einführung. Tübingen 2004
  • Sarah Thomason and Terrence Kaufman, Language Contact, Creolization and Genetic Linguistics (University of California Press 1988).
  • Sarah Thomason, Language Contact — An Introduction (Edinburgh University Press 2001).
  • Uriel Weinreich, Languages in Contact (Mouton 1963).
  • Donald Winford, An Introduction to Contact Linguistics (Blackwell 2002) ISBN 0-631-21251-5.
  • Piginization and creolization of languages, Cambridge, 1971.
  • Ghil'ad Zuckermann, Language Contact and Lexical Enrichment in Israeli Hebrew (Palgrave Macmillan 2003) ISBN 1-4039-1723-X.
  • Щерба Л. В., Избранные работы по языкознанию и фонетике, Л., 1958.
  • Бодуен де Куртене И. А., Избранные труды по общему языкознанию, т.1, М., 1963.
  • Вяч. Вс Иванов, Языковые контакты // Лингвистический энциклопедический словарь, М,: Советская энциклопедия, 1990, с. 237—238.

ПосиланняРедагувати