Офіційна мова[1] Словаччини — словацька, нею розмовляє 78,6 % населення країни[2]. Інші поширені мови: угорська — 9,4 %, циганська — 2,3 %, русинська (діалект української) — 1 %, інші мови — 8,8 % (дані на 2011 рік)[3]. Словаччина, як член Ради Європи, 2 лютого 2001 року підписала і ратифікувала 5 вересня 2001 року Європейську хартію регіональних мов (вступила в дію 1 січня 2002 року). Регіональними мовами визнані: польська, русинська, циганська, болгарська, чеська, німецька, хорватська, угорська, українська[4].

Склад населення за рідною мовою згідно з переписом населення 2011 року[5]:

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
  2. (словац.) Statistics. Demografia a sociálne štatistiky. Sčítanie obyvateľov, domov a bytov. Sčítanie obyvateľov, domov a bytov 2011. Základné výsledky. Slovenská republika. Tab. 11. Obyvateľstvo SR podľa materinského jazyka. Štatistický úrad Slovenskej republiky. 2011. Архів оригіналу за 25 жовтня 2014. 
  3. (англ.) Slovakia // The World Factbook. — Central Intelligence Agency, 2015. ISSN 1553-8133.
  4. (англ.) European Charter for Regional or Minority Languages. The list of signatories.
  5. Національний склад населення Словаччини згідно з переписом населення Словаччини 21 травня 2011 року.

ПосиланняРедагувати