Многопілля
Многопі́лля — село Іловайської міської громади Донецького району Донецької області, Україна.
| село Многопілля | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Донецька область |
| Район | Донецький район |
| Громада | Іловайська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA14080050070090592 |
| Облікова картка | Многопілля |
| Основні дані | |
| Засноване | 1924 |
| Населення | 310 |
| Поштовий індекс | 87311 |
| Телефонний код | +380 6259 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 47°51′29″ пн. ш. 38°13′19″ сх. д. / 47.85806° пн. ш. 38.22194° сх. д.Координати: 47°51′29″ пн. ш. 38°13′19″ сх. д. / 47.85806° пн. ш. 38.22194° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
210 м |
| Водойми | р. Осиківка |
| Відстань до обласного центру |
49,8 км |
| Відстань до районного центру |
25,5 км |
| Найближча залізнична станція | Кутейникове |
| Відстань до залізничної станції |
8,4 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 87311, Донецька область, Амвросіївський район, с. Многопілля, вул. Шкільна, 4 |
| Сільський голова | Опихайленко Ірина Григорівна |
| Карта | |
  Многопілля | |
 Многопілля | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Загальні відомості ред.
Відстань до райцентру становить близько 25 км і проходить автошляхом Т 0507. Найближча залізнична станція — Кутейникове, за 8 км[1].
У селі розташований зупинний пункт Агрономічний.
Унаслідок російської військової агресії із серпня 2014 р. Многопілля перебуває на території ОРДЛО.
Історія ред.
Многопілля засноване 1924 року[1].
На початку 1970-х років у селі діяли центральна садиба радгоспу «Прапор Леніна», восьмирічна школа, клуб, бібліотека та побутовий комбінат[1].
Під час війни на сході України село потрапило до зони бойових дій. У серпні 2014 року поблизу Многопілля перший і другий взводи 39-го батальйону Збройних сил України потрапили в оточення[2]. Під час прориву з оточення під Іловайськом 29 серпня солдат 51-ї бригади В'ячеслав Іонов був у другій колоні, у БМП влучив снаряд, машина загорілася. Тоді ж загинув солдат 93-ї бригади Руслан Дубовик.
Населення ред.
За даними перепису 2001 року населення села становило 310 осіб, із них 48,71 % зазначили рідною мову українську, 49,68 % — російську та 0,32 % — німецьку мову[3].
Відомі люди ред.
- Баланчук Олексій Олександрович — солдат, 93-я бригада, загинув 29 серпня при виході по «зеленому коридору» російсько-терористичних угруповань.
- Гладков Андрій Валерійович — майор, оперативне командування «Південь», загинув при виході з Іловайського котла.
- Губа Яків Миколайович, оперативне командування «Південь», загинув при виході з Іловайського котла.
- Заграничний Валентин Анатолійович (1978–2014) — український військовик, капітан 2 рангу, загинув при виході з Іловайського котла.
- Кирилов Антон Сергійович (1994—2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Кифоренко Борис Борисович — полковник, командир 121-ї бригади зв'язку ООК «Південь», загинув при виході з Іловайського котла.
Примітки ред.
- ↑ а б в Історія міст і сіл Української РСР. Донецька область, 1970, с. 148.
- ↑ Журналісти Еспресо.TV разом з військовими потрапили в оточення під Іловайськом. Архів оригіналу за 27 серпня 2014. Процитовано 26 серпня 2014.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 червня 2015.
Джерела ред.
- Чигирик В.В. (керівник ред. колегії) та ін. Історія міст і сіл Української РСР. Донецька область. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.
|
Це незавершена стаття з географії Донецької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |