Вікіпедія

Мкртчян Фрунзик Мушегович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мкртчян.

Фрунзе (Фрунзик, Мгер) Мушегович Мкртчян (4 липня 1930(19300704), Ленінакан, Вірменія — 29 грудня 1993, Єреван) — вірменський актор театру і кіно, народний артист Вірменської РСР (1971), народний артист СРСР (1984). Чоловік актриси Донари Мкртчян

Мкртчян Фрунзик Мушегович
вірм. Ֆրունզիկ Մկրտչյան
Фрунзік.jpg
Ім'я при народженні вірм. Ֆրունզիկ Մուշեղի Մկրտչյան
Народився 4 липня 1930(1930-07-04)
Ленінакан, СРСР СРСР
Помер 29 грудня 1993(1993-12-29) (63 роки)
Єреван, Вірменія Вірменія
  • злоякісна пухлина
    • Поховання
    Q42794390? : 

    зображення місця поховання

    Громадянство Flag of the Soviet Union.svg СРСР
    Flag of Armenia.svg Вірменія
    Діяльність актор, театральний режисер
    Alma mater Єреванський державний інститут театру і кіно (1956)
    Роки діяльності з 1947 року
    У шлюбі з Мкртчян Донара Миколаївна[1] і Tamar Hovhannisyand[2]
    Брати / сестри Albert Mkrtchyand
    IMDb nm0594796
    Автограф Mher Mkrtchyan.png
    Нагороди та премії
    Орден Святого Месропа Маштоца
    Народний артист СРСР— 1984 Народний артист Вірменської РСР — 1971 Державна премія СРСР — 1978 Державна премія Вірменської РСР — 1975
    CMNS: Мкртчян Фрунзик Мушегович у Вікісховищі

    Отримав прізвисько Мгер, що означає «світлий». За свідченням молодшого брата Альберта, в одному паспорті артиста було написано «Фрунзе Мкртчян», в іншому — «Мгер Мкртчян»[3].

    БіографіяРедагувати

     
    Марка Вірменії пам'яті Фрунзика Мкртчяна

    РодинаРедагувати

    • Брат — Альберт режисер, сценарист.
    • Перше кохання — Кнара, на якій він так і не одружився, тому що її сім'я чинила опір, і її видали за іншого.
    • Перша дружина — Донара (1941—2011), мати його дітей, відома в Росії за виконанням ролі дружини Джабраїла в « Кавказькій полонянці». Чудова актриса театру ім. Сундукяна. Страждала на важке психічне спадкове захворювання. Госпіталізована у Франції. До кінця своїх днів перебувала на лікуванні в психіатричній лікарні в місті Єревані.
      • Син — Вазген (також його називали Ваак) страждав від спадкового захворювання матері, помер після смерті батька, у 33 роки.
      • Дочка — Нуне загинула в Аргентині, в автокатастрофі, до смерті батька (їй було 39 років).
    • Друга дружина — Тамара, дочка голови Спілки письменників Вірменії Граки Оганесяна.

    Трагічне життяРедагувати

    Попри те, що він відомий всім як комедійний актор, його особисте життя було сповнене горя. Його перша дружина, Донара Мкртчян страждала душевним захворюванням і була поміщена до відповідної установи до кінця своїх днів. Фрунзик став батьком-одинаком з двома маленькими дітьми. Його син успадкував душевне захворювання матері, і це нове нещастя спустошило душу актора. Згідно з твердженнями його знайомого, останні роки життя він страждав від депресій і, урешті-решт, спився. В 1993 він помер у своїй квартирі в Єревані. Тисячі людей прийшли на похорони свого улюбленого актора. Траурна колона з тілом Мкртчяна пройшла центральною вулицею міста. Похований у Пантеоні героїв вірменського духу в Єревані.

    В останні роки життя актор заснував театр, що згодом отримав його ім'я.

    2008 року вийшов документальний фільм «Сумна історія останнього клоуна. Фрунзе Мкртчян», присвячений Фрунзику Мкртчяну.

    Звання та нагородиРедагувати

    ФільмографіяРедагувати

    1. 1955 — У пошуках адресата
    2. 1956 — Через честь
    3. 1959 — Про що шумить річка
    4. 1960 — Хлопці музкоманди
    5. 1965 — Тридцять три — професор Брук
    6. 1966 — Кавказька полонянка, або Нові пригоди Шурика -дядько Ніни — Джабраїл
    7. 1966 — Айболить-66 — пірат
    8. 1966 — Формула веселки — міліціонер
    9. 1966 — Двадцять шість бакинських комісарів
    10. 1967 — Трикутник
    11. 1967 — З часів голоду
    12. 1968 — Білий рояль
    13. 1968 — Вибух після півночі
    14. 1969 — Не журись! — заарештований турками контрабандист
    15. 1970 — Адам і Хева
    16. 1971 — Ми і наші гори
    17. 1971 — Вчора, сьогодні і завжди
    18. 1971 — Хатабала
    19. 1972 — Чоловіки — Сурен
    20. 1972 — Айрік
    21. 1972 — Пригоди Мгера у відпустці — Мгер
    22. 1977 — Багдасаров розлучається з дружиною
    23. 1977 — Наапет — Апро
    24. 1977 — Солдат і слон — Арменак
    25. 1977 — Міміно — Рубік Хачикян (Рубен Вартанович Хачикян)
    26. 1978 — Суєта суєт — Борис Іванович
    27. 1979 — Добра половина життя
    28. 1979 — Пригоди Алі-Баби і сорока розбійників — Мустафа
    29. 1980 — Ляпас — Григор-ага
    30. 1980 — Крупний виграш — Гарник
    31. 1981 — Тіфліс — Париж і назад
    32. 1982 — Пісня минулих днів
    33. 1983 — Пожежа
    34. 1983 — Самотнім надається гуртожиток -наречений Ніни
    35. 1984 — Легенда про кохання
    36. 1984 — Вершник, якого чекають
    37. 1985 — Танго нашого дитинства
    38. 1987 — Як вдома, як справи?


    ЦитатиРедагувати

    Альберт МкртчянРедагувати

    "У дитинстві Фрунзик був безпорадним, над ним усі сміялися, він був худий, з великим носом, але виявилося, що Бог дав йому величезний акторський талант. Він усе своє життя так жив — був смішним і сумним одночасно. І СРСР обожнював свого таланта ".

    Георгій ДанеліяРедагувати

    "Щоб зрозуміти всю силу його таланту, потрібно дивитися не тільки його роботи в кіно, де в основному він грав комедійні ролі, але і в театрі. Для мене він — найкращий виконавець Сірано де Бержерака ".

    Хорен АбрамянРедагувати

    "Фрунзик бажав смерті, він рвався до неї, він мріяв про неї, жорстоко гасячи в собі життєві інстинкти. Його не час згубив, і не пристрасть до вина й тютюну … Ні, він свідомо йшов до своєї погибелі, не маючи сил пережити хворобу сина і дружини — велике сімейне горе ".

    "Актор від початку до кінця. Ми, колеги, стояли за лаштунками, дивилися і чекали, що нового він сьогодні зробить в ролі. Ми знали: він обов'язково буде імпровізувати, і це була геніальна імпровізація. Напрочуд у нього була винахідливість. Він міг розсмішити цілий зал. Я пам'ятаю його вистави, які починалися гомеричним реготом в залі для глядачів, і цей регіт тривав всі вистави. Взагалі Фрунзик був надзвичайною людиною — день починав з пісні і був щасливий. З іншого боку, в ньому завжди жило відчуття якоїсь трагічності … "

    "Людина приходить у цей світ з оберемком хмизу і його завдання — спалити його до кінця, аби він не перетворився на тлін. На жаль, Фрунзик не зміг все це спалити, а там було дуже багато вогню. Втратили ми дуже багато тепла Фрунзика ".

    Алла СуриковаРедагувати

    "Справжній комедійний актор, десь в другому своєму плані трагічний. Такими були Євген Леонов, Андрій Миронов, Юрій Нікулін, і звичайно ж, Фрунзик Мкртчян … У вірмен є фраза: «Візьму твій біль». Це вищий прояв людяності. В мені багато в чому це залишилося від Фрунзика ".

    ПриміткиРедагувати

    1. ↑ https://avproduction.am/?ln=am&page=person&id=105
    2. ↑ https://avproduction.am/?ln=am&page=person&id=1709
    3. ↑ Віта Рамм. Людина з гарним обличчям [Архівовано 28 лютого 2009 у Wayback Machine.] / / Известия, 28.12.2008

    ПосиланняРедагувати

    Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мкртчян_Фрунзик_Мушегович&oldid=37306545