Мишій сизий
Мишій сизий (Setaria pumila) — вид рослин родини тонконогові.
| Мишій сизий | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Клада: | Комелініди (Commelinids) |
| Порядок: | Тонконогоцвіті (Poales) |
| Родина: | Злакові (Poaceae) |
| Рід: | Мишій (Setaria) |
| Вид: | Мишій сизий (S. pumila)
|
| Біноміальна назва | |
| Setaria pumila | |
| Синоніми[1] | |
| |
Будова ред.
Стебло рослини пряме, висотою 10–60 см. Листки лінійно-ланцетні, по краях шорсткі, блакитно-зелені. Коренева система мичкувата. Розмножується насінням. Квітки зібрані у щетинястий колосок, вкритий щетинками сизого або фіолетового кольору. Цвіте і плодоносить у липні — вересні[2]. Насіння овальне 3–4 мм. З достиглого колосся насіння осипається дуже легко.
Поширення та середовище існування ред.
Зростає по всій території України на полях, пасовищах. Засмічує пізні ярі: просо, кукурудзу, рис, соняшник, буряки та інші, типовий післяжнивний бур'ян[2].
Практичне використання ред.
Зерно використовується для приготування круп. Колоски збирають відразу після достигання, щоб не осипалися. Їх просушують та вимолочуюють. Потім зерно товчуть у ступі, деруть на круподернях. Крупа з цієї рослини не поступається перед пшоном.
У західних районах України та на Поліссі крупу з цієї рослини вимочують і розтирають у дерев'яних або металевих ступах, доки не отримують рідку тістоподібну масу. До тіста додають сирі яйця, молоко, сіль, розмішують і печуть на сковорідці млинці.
Галерея ред.
-
Колоски -
Стебла -
Насіння
.jpg)
.jpg)
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ The Plant List: A Working List of All Plant Species. Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 14 грудня 2014.
- ↑ а б AgroUA | Мишій сизий / Щетиник сизый / Setaria glauca L — опис, фото, засоби захисту. agroua.net. Архів оригіналу за 30 листопада 2018. Процитовано 30 листопада 2018.
Джерела ред.
- Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины. Справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
- М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976 — 168 с. — С.86
|
Це незавершена стаття про злакові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |