Відкрити головне меню

Михалевич Михайло (нар.1906 Київ — пом.1984 Філадельфія) — український художник-графік, іконописець, театральний декоратор, громадсько-політичний діяч.

Михайло Михалевич
Mihalevych.jpg
Народження 1906(1906)
Київ, Flag of Russia.svg Російська імперія
Смерть 1984(1984)
  Філадельфія, штат Пенсильванія, Flag of the United States.svg США
Національність українець
Громадянство Flag of the United States.svg США
Жанр малярство, графіка
Навчання Київський художній інститут
Діяльність художник
Твори Плакати в Карпатській Україні та інше
У своїй хаті.jpeg

ЖиттєписРедагувати

Михалевич Михайло народився у 1906 році в Києві. Брат Вероніки Філонович. По батьку походив з роду Волинських православних священиків, по матері - з козацького роду оборонців Батурина[1]. Навчався у «Київському художньому інституті» (1924—1928), у Празі — «Вищій художньо-промисловій школі» (1934—1936) та «Празькій Академії Мистецтв» (1937—1938). З 1940-х років — член ОУН; очолював відділ мистецтв при ОУН (1934-1942)[2]. Працював у Карпатській Україні, очолював мистецьку референтуру вищого командування Карпатської Січі (1939)[3].

Восени 1941 року разом із дружиною Ніною Ліндфорс-Михалевич у складі похідних груп ОУН прибув до Києва[4]. Гітлерівці розпочали масовий терор проти мирного населення, в тому числі проти українських націоналістів. Оскільки СД в Києві розшукувало Михайла Михалевича та влаштовувало на нього засідку, тому він змушений був покинути місто. З 1944 року — Михалевич у Німеччині, а з 1950 року — в США.

Брав активну участь у національно-культурному житті громади українців. Помер у США в 1984 році.

ТворчістьРедагувати

Михайло Михайлевич працював над різними агітаційними матеріалами, малював карикатури, компонував різні гасла і опрацьовував ілюстрації для пропагандивних матеріалів.[5]. Найбільше відомий своїми плакатами, присвяченими боротьбі Карпатської України проти угорських і польських агресорів.

Ось як описує це Василь Гренджа-Донський:

« 7-го грудня 1938. На стінах Хуста появилися плакати маестро Михалевича. Особливо один паде в вічі, виконаний прекрасно — просто говорить. Молодий, відважний гуцул стоїть з мечем, перед ним величезна гадюка-давун, розрізана на дві половини. Гадюка символізує спільний польсько-мадярський кордон, який хоробрий гуцул мечем перетяв. Два вовки, один з польським орлом, а другий із знаком мадярських терористів, проливають сльози над трупом перерізаного давуна... »

— Василь Ґренджа-Донський, «Щастя і горе Карпатської України»

Книги з ілюстраціями Михайла МихалевичаРедагувати

  • Олена Цегельска. Напровесні. Казки й оповідання. — Торонто—Нью-Йорк: Об`єднання Працівників Дитячої Літератури, 1969.
  • Леонід Полтава. Маленький дзвонар із Конотопу. — Торонто—Нью-Йорк: Об`єднання Працівників Дитячої Літератури, 1969.
  • Призабуті казки. Українські народні казки Придніпрянщини. — Торонто—Онтаріо: Об`єднання працівників літератури для дітей і молоді ім. Леоніда Глібова, 1977.

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати