Михайлюк Михайло Ількович
| Михайлюк Михайло Ількович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народився |
1 жовтня 1940 (83 роки) Серет | |||
| Громадянство |
 Румунія | |||
| Національність | українець | |||
| Діяльність | письменник | |||
| Alma mater | Бухарестський університет | |||
| Мова творів | українська | |||
| Премії | Літературно-мистецька премія імені Ольги Кобилянської | |||
|
| ||||
Миха́йло І́лькович Михайлю́к (нар. 1 жовтня 1940, м. Серет) — український поет, прозаїк, літературний критик.
З біографії ред.
Народився 1 жовтня 1940 р. у м. Сереті Сучавського повіту. Після закінчення семирічної школи в рідному місті, навчався в Серетському українському ліцеї. Разом з ним в одному класі навчалися майбутні україномовні румунські письменники Василь Клим (обидвоє були приятелями), Віктор Кідеша (псевдонім Василь Крикун) та Іван Серединчук (Непогода). Ліцей мав багату українську бібліотеку, тому це вплинуло на розвиток української мови в соціалістичній Румунії[1]. Закінчив філологічний факультет Бухарестського університету (1964), працював у редакції газети «Новий вік», був головним редактором української газети «Наш голос» (з 1990 р.). Головний редактор часопису Союзу українців Румунії «Український вісник».
Творчість ред.
Автор поетичних збірок «Інтермеццо» (1971), «Дума про батька» (1990); збірки прозових творів «Біле-пребіле поле» (1974), «Криниця під каменем» «Синій смуток фіордів»; романів «Не вір крику нічного птаха» (1981), «Міст без поруччя» (1988); творів для дітей «Мурчик кіт упав з воріт» (1975); есе про українську поезію в Румунії «Слово про слово» (1983), збірки публіцистики «45 років з українським пером».
Упорядкував збірки літературно-художніх нарисів та репортажів «Про землю і хліб» (1972), написав ряд передмов до румунських видань творів І. Франка, Г. Квітки-Основ'яненка, Ю. Федьковича і статей про творчість Т. Шевченка, Лесі Українки, В. Стефаника, М. Коцюбинського.
2002 року у видавництві «Еліон» (Бухарест) побачила сіт збірка Міхая Емінеску «Поезії», в якій тексти подано паралельно — румунською мовою та український переклад, здійснений Михайлюком [2].
- Окремі видання:
- Михайлюк М. Вірші // Поза традиції. Антологія української модерної поезії в діаспорі. — Київ, Торонто, Едмонтон, Оттава, 1993. — С. 324—330.
- Михайлюк М. Слово про слово. Думи про українську поезію з Румунії. — Бухарест: Критеріон, 1983. — 186 с.
Відзнаки ред.
Примітки ред.
- ↑ Антофійчук Володимир. МИХАЙЛО МИХАЙЛЮК: На життєвих перевалах // Наш голос. 2015. Число 257. Листопад. С. 23
- ↑ Марія Криштопа. Пухнасті звірятка, музи і сни // Слово просвіти. — 2004. — Число 47.
- ↑ Літературознавця, журналістку та письменника нагородили премією імені Ольги Кобилянської. Чернівецький промінь. 26.11.2015. Архів оригіналу за 29 червня 2021. Процитовано 30.07.2017.
Література ред.
- Ткачук С. Пару слів про «Слово про слово» Михайла Михайлюка // Обрії. — Бухарест: Критеріон, 1985. — С. 127—135.
- Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
- Михайлюк Михайло Ількович. Українська літературна енциклопедія : В 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — К. : Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1995. — Т. 3 : К–Н. Архів оригіналу за 2 грудня 2016. Процитовано 30.07.2017.
Джерела ред.
- Штірбець, Христина (14.08.2014). Художньо-літературний вечір у Бухаресті. Radio România Internaţional. Процитовано 30.07.2017.
|
Це незавершена стаття про українського письменника. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |