Михайло Кантакузин (грец. Μιχαήλ Καντακουζηνός; 1264/1265 — 1316) — 1-й пожиттєвий епітроп (наглядач) Мореї (Містри) в 13081316 роках.

Михайло Кантакузин
Народився 1264
Помер 1316[1]
Містра, Sparta Municipalityd, Laconia Regional Unitd, Пелопоннес, Греція
Країна  Візантійська імперія
Діяльність військовослужбовець
Рід Кантакузін[d]
У шлюбі з Theodora Palaiologina Kantakouzened
Діти Іоанн VI Кантакузин

Життєпис

ред.

Походив з візантійського шляхетського роду Кантакузинів, перші представники якої досягли значних посад за перших Комнінів. Син Михайла Кантакузина, вірного прихильника візантійського імператора Михайла VIII Палеолога, що був кевалем фортеці Монемвасія, і загинув у боротьбі проти Ахейського князівства. Народився ще за життя батька, що загинув 1264 року, або був посмертною дитиною.

Про більшу частину діяльності Минайла Кантакузина невідомо. Але напевне зумів проявити себе за часів імператора Андроніка II, оскільки той у 1308 році той призначив візантійській провінції Містра на Пелопоннесі довічний епітроп (до того керував кефал, що призначався на 1 рік), яким став Кантакузин.

Спочатку досяг значного успіху у боротьбу з корупцією місцевих чиновників, намагався поліпшити економічне становище місцевої знаті та купців. Наступним кроком стало намагання розширити межі візантійських володінь. Це призвело до конфлікту з Ахейським князівством, що володіло більшою частиною Пелопоннесу. В битві при Тріиотамосі візантійці зазнали поразки від військ князя Філіпа II. В результаті цього Кантакузин втратив більшість земель, окрім Містри. Після того як Філіп II залишив Пелопоннес, Михайло перейшов у наступ, переміг ахейські загони в ущелині Жерині та повернув втрачені землі.

В наступні роки зміцнив фінансове становище області. Помер 1316 року. Йому наступником на посаді епітропа став Андронік Асен.

Родина

ред.

Дружина — Теодола Палеологіна Ангеліна, донька Михайла Тархеніота Палеолога. Була онукою Марії, сестри візантійського імператора Михайла VIII

Діти:

  • Іоанн (1292—1383), імператор Візантії у 1347—1354 роках
  • Никифор (д/н—після 1355), себастократор
  • донька, дружина Костянтина Акрополіта

Джерела

ред.
  • Averikios Th. Papadopulos: Versuch einer Genealogie der Palaiologen. 1259—1453. Pilger-Druckerei, Speyer 1938 (Neudruck: Verlag Adolf M. Hakkert, Amsterdam 1962), (Zugleich: München, Univ., Phil. Diss., 1938).
  • Donald M. Nicol: The Byzantine family of Kantakouzenos (Cantacuzenus) ca. 1100—1460. A genealogical and prosopographical study. (= Dumbarton Oaks Studies, Bd. 11). Dumbarton Oaks Center for Byzantine Studies, Washington DC 1968, S. 27–30 Nr 20.
  • John J. Norwich: Aufstieg und Fall eines Weltreiches. 4. Auflage. List (Ullstein) Verlag, Berlin 2010, ISBN 978-3-548-60620-0.
  1. а б Pas L. v. Genealogics.org — 2003.