Вікіпедія

Михайлов Олександр Якович (Герой Радянського Союзу)

Олександр Якович Михайлов (28 грудня 1921 — 10 січня 1984) — командир батареї 1181-го зенітного артилерійського полку (5-а зенітна артилерійська дивізія, 7-а гвардійська армія, Степовий фронт), полковник, Герой Радянського Союзу.

Михайлов Олександр Якович
Народження 28 грудня 1921(1921-12-28)
Валдайський повітd, Новгородська губернія, РСФРР
Смерть 10 січня 1984(1984-01-10) (62 роки)
Уфа, РРФСР, СРСР
Поховання Південне кладовище
Країна  СРСР
Партія КПРС
Звання полковник і старший лейтенант
Війни / битви німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
орден Леніна орден Червоного Прапора орден Олександра Невського (СРСР) орден Червоної Зірки
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Михайлов.
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Михайлов Олександр.

Біографія ред.

Олександр Якович Михайлов[1] народився 28 грудня 1921 року в селі Рудово в родині робітника.

Росіянин. Член КПРС з 1943 року.

Закінчив середню школу. У Радянській армії з 1940 року. Закінчив Бакинське училище зенітної артилерії в 1941 році.

На фронті з грудня 1941 року. Старший лейтенант Михайлов О.Я. відзначився 25 вересня 1943 року в боях на переправі через річку Дніпро.

Після війни продовжував службу в армії. У 1957 закінчив курси удосконалення офіцерського складу. З 1970 року полковник Михайлов у відставці. Обирався депутатом Верховної Ради Башкирської АРСР шостого скликання від Іглінського виборчого округу № 91, Нурімановський промисловий район.

Проживав в Уфі. Працював заступником директора заводу гумових технічних виробів імені М. Фрунзе.

Помер 10 січня 1984 року. Похований на Південному кладовищі в Уфі.

Подвиг ред.

«Командир батареї 1181-го зенітного артилерійського полку (5-а зенітна артилерійська дивізія, 7-а гвардійська армія, Степовий фронт) старший лейтенант Михайлов, переправляючись 25.9.1943 через Дніпро, вогнем зенітної батареї з порома відбив напад фашистських літаків, чим забезпечив подолання річки іншими підрозділами. На плацдармі на околиці с. Бородаївка (Верхньодніпровський район Дніпропетровської області) 4 доби відбивав напади груп бомбардувальників ворога, прикриваючи переправу наших військ. Батарея збила 9 літаків противника».

Звання Героя Радянського Союзу присвоєно 26 жовтня 1943 року.

Нагороди ред.

Література ред.

  • Десницкий К. С. Подвиги зенитчиков. — М., 1966. — С. 38—45.
  • Иванов В. А. Герои земли Новгородской. — Л., 1966. — С. 124—126.
  • Славные сыны Башкирии. — Уфа, 1979. — Кн. 4. — С. 114—120.
  • Башкирская энциклопедия / Гл. ред. М. А. Ильгамов. — Уфа: Башкирская энциклопедия, 2008. — Т. 4: Л—О. — 672 с. — ISBN 978-5-88185-068-5.

Примітки ред.

  1. ↑ Библиотека «Люди и книги». Архів оригіналу за 8 квітня 2013. Процитовано 16 березня 2013.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Михайлов_Олександр_Якович_(Герой_Радянського_Союзу)&oldid=41337627