Відкрити головне меню

Мико́ла Микола́йович Миха́йлов (травень 1912, місто Твер, тепер Російська Федерація — 31 серпня 1979, місто Київ) — український радянський діяч, міністр сільського будівництва УРСР, заслужений будівельник УРСР. Депутат Верховної Ради УРСР 6—8-го скликань. Кандидат у члени ЦК КПУ (1966—1976).

Михайлов Микола Миколайович
Народився 1912
Твер, Російська імперія
Помер 31 серпня 1979(1979-08-31)
Київ, Українська РСР, СРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Діяльність державний діяч
Партія КПРС
Нагороди
орден Леніна орден Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки орден «Знак Пошани» орден «Знак Пошани»
Почесна грамота Президії Верховної Ради УРСР Заслужений будівельник УРСР

БіографіяРедагувати

Народився в травні 1912 року в родині робітника.

Трудову діяльність розпочав у чотирнадцятирічному віці учнем слюсаря Тверського вагонобудівного заводу. З 1928 року — слухач вечірнього відділення робітничого факультету.

З 1932 року — у Червоній армії. У 1937 році закінчив Військово-інженерну академію імені В. В. Куйбишева, здобув спеціальність військового інженера-будівельника.

З 1937 року — інженер, головний спеціаліст на спорудженні різних об'єктів у Ленінградській області РРФСР.

Під час німецько-радянської війни у 1941—1942 роках — керівник району оборонних робіт Західного фронту. У 1942—1946 роках — на керівній будівельній роботі у Свердловській області РРФСР.

Член ВКП(б) з 1943 року.

У 1946—1949 роках — керівник будівельних робіт по відбудові міст Риги і Феодосії.

У 1949—1955 роках — головний інженер будівельного тресту в місті Києві. У 1955—1957 роках — у відрядженні в Китайській Народній Республіці.

У 1957—1960 роках — начальник відділу капітального будівництва; начальник управління будівництва Київського економічного адміністративного району (Київського раднаргоспу). У 1960—1962 роках — заступник голови Ради народного господарства Київського економічного адміністративного району (Київського раднаргоспу).

У 1962—1963 роках — начальник Головного управління будівництва Української ради народного господарства (Укрраднаргоспу).

У 1963—1965 роках — начальник Головного управління будівництва Київського економічного району (Головкиївбуду) Міністерства будівництва Української РСР.

22 листопада 1965 — 19 жовтня 1973 року — міністр сільського будівництва Української РСР.

З 1973 року — персональний пенсіонер союзного значення. Похований в Києві.

НагородиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Газета «Радянська Україна» — березень 1966 р.