Ми́тлашівка — село в Україні, у Золотоніському районі Черкаської області, підпорядковане Драбівській селищній громаді.

село Митлашівка
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район Золотоніський район
Громада Драбівська селищна громада
Облікова картка gska2.rada.gov.ua 
Основні дані
Засноване 17 століття; до 1650
Населення 1009 (на 2001 рік)
Поштовий індекс 19841
Телефонний код +380 4738
Географічні дані
Географічні координати 49°58′35″ пн. ш. 32°18′44″ сх. д. / 49.97639° пн. ш. 32.31222° сх. д. / 49.97639; 32.31222Координати: 49°58′35″ пн. ш. 32°18′44″ сх. д. / 49.97639° пн. ш. 32.31222° сх. д. / 49.97639; 32.31222
Середня висота
над рівнем моря
108 м[1]
Водойми річка Чумгак
Відстань до
обласного центру
62 (фізична) км[2]
Відстань до
районного центру
12 км
Найближча залізнична станція Драбове-Барятинське
Відстань до
залізничної станції
2 км
Місцева влада
Адреса ради смт Драбів
Карта
Митлашівка. Карта розташування: Україна
Митлашівка
Митлашівка
Митлашівка. Карта розташування: Черкаська область
Митлашівка
Митлашівка
Мапа
Мапа

CMNS: Митлашівка у Вікісховищі

На території селища проживає український політичний блогер Євген Прокопишин, який веде сторінку у Facebook та канал у телеграмі "Учитель Йода".

Село розташоване за 12 км від центру громади — смт Драбів та за 2 км від залізничної станції Драбове-Барятинське. На півночі села протікає річка Чумгак, знаходиться гідрологічний заказник «Старорічище» загальною площею 37,8 га.

Історія ред.

Митлашівка виникла в XVII столітті і на карті 1650 року французького географа та дослідника Боплана нанесене як велике поселення на річці Чумгак. Його назву виводять від слова «мітла». Буцімто першопоселенцем був селянин, який з лози, берези виготовляв мітли й продавав їх на місцевих базарах. Від того й прозвали його мітлашем. Згодом так назвали поселення, а голосна «і» в першому складі помінялась з часом на «и»[3].

За часів козаччини належала до Яблунівської сотні Лубенського полку[4].

З 1780 у селі є Миколаївська церква[4].

Село є на мапі 1800 року[5].

У 19051907 роках тут діяв революційний гурток селян, який підтримував зв'язки а Золотоніською організацією РСДРП. 1905 року стався страйк, робітників вальцьового млина.

У травні 1919 року засновано першу в районі сільськогосподарську артіль.

У період Голодомору у селі померло від голоду понад 200 осіб. Вшановуючи пам'ять загиблих у роки голодомору, в 2006 році у селі встановлено пам'ятний знак.

Під час радянсько-німецької війни 170 митлашівців брали участь в бойових діях на боці СРСР, з них 135 нагороджені орденами і медалями. На честь 103 загиблих в цій війні споруджено обеліски Слави.

Станом на 1972 рік в Митлашівці мешкало 1 496 чоловік, тут розміщувалася центральна садиба колгоспу ім. XXI з'їзду КПРС, що мав в користуванні 3,3 тисяч га земельних угідь, з них — 3 тисячі га орної землі. Напрямом господарства була відгодівля свиней. Працювали відділення «Сільгосптехніки». маслозавод, нафтобаза, хлібопекарня, бурякопункт, завод будматеріалів, лабораторії Драбівської дослідної станції рільництва. На той час у селі працювали восьмирічна школа, де навчалося 187 учнів, 2 клуби на 380 місць, 5 бібліотек з книжковим фондом 21 тисяч примірників, медамбулаторія, аптека, зооветеринарний пункт, відділення зв'язку, ощадна каса, 6 магазинів, чайна, майстерня пошиття одягу, перукарня.

Населення ред.

Мовний склад ред.

Рідна мова населення за даними перепису 2001 року[6]:

Мова Чисельність, осіб Доля
Українська 997 98,81 %
Інше 12 1,19 %
Разом 1 009 100,00 %

Див. також ред.

Джерела ред.

Посилання ред.

  1. Погода в Україні. Архів оригіналу за 26 березня 2008. Процитовано 3 жовтня 2007. 
  2. maps.vlasenko.net [Архівовано 23 жовтня 2007 у Wayback Machine.](рос.)
  3. «Нова Доба». № 27 від 29 березня 2012 року. стор. 10.
  4. а б Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (українська). Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 11 березня 2022. Процитовано 27 жовтня 2021. 
  5. Карта Малороссийской губернии из атласа Вильбрехта. www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 27 жовтня 2021. 
  6. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Література ред.

Посилання ред.