Мис Вільямс — скелястий мис, що утворює північну кінцівку Варненського півострова і північно-східну частину острова Лівінгстон архіпелагу Південні Шетландські острови, Антарктида. Відокремлений від островів Зед на півночі Ігнацьким проходом.

Розташування півострова Варна, острова Лівінгстон Південних Шетландських островів
Мис Вільямса з піку Мізія, з островами Зед на задньому плані, островом Піраміди праворуч та островом Завала на передньому плані
Топографічна карта острова Лівінгстон

Про відкриття Південних Шетландських островів вперше повідомив 1819 року Вільям Сміт, капітан брига Вільямса, який побачив цей мис 19 лютого того ж року. Видання 1820 року свідчить, що Вільям Сміт дав ім'я цьому мису.

Географічне положення ред.

Географічні координати мису: 62°27′08″ пд. ш. 60°08′11″ зх. д. / 62.45222° пд. ш. 60.13639° зх. д. / -62.45222; -60.13639Координати: 62°27′08″ пд. ш. 60°08′11″ зх. д. / 62.45222° пд. ш. 60.13639° зх. д. / -62.45222; -60.13639. Мис лежить за 9,47  км на північ від вершини Мізії у Видинських висотах, за 8,8  км на схід від острова Спустошення, за 1,5  км на південь від островів Зед і за 5,5  км на захід від Дафф-Пойнт на острові Гринвіч. На карти мис наносили британці 1822 року, чилійці 1971, аргентинці 1980, іспанці 1991 і болгари 2005 і 2009 року.

Карти ред.

Посилання ред.