Відкрити головне меню

Ми́ргородський ґебі́т, окру́га Ми́ргород (нім. Kreisgebiet Mirgorod) — адміністративна одиниця Генеральної округи Київ Райхскомісаріату Україна під час німецької окупації Української РСР протягом Німецько-радянської війни. Адміністративним центром округи було місто Миргород.

Kreisgebiet Mirgorod
Миргородський ґебіт
Держава Flag of the NSDAP (1920–1945).svg Німецька імперія
Райхскомісаріат Україна
Генеральна округа Київ
Уряд
 - Ґебітскомісар Гохман[1]
Населення (1943)
 - Усього 182 429
Джерело: territorial.de

Ґебіт утворено 1 вересня 1942 року на території Полтавської області.[2] Формально існував до 1944 року.[3] Охоплював територію чотирьох тодішніх районів Полтавської області: Великобагачанського, Комишнянського, Миргородського і Шишацького — та, відповідно, поділявся на чотири райони (нім. Rayons): Велика Багачка (Rayon Welika Bagatschka), Комишня, (Rayon Komyschnia), Миргород (Rayon Mirgorod) і Шишаки (Rayon Schischaki), [2] межі яких збігалися з тогочасним радянським адміністративним поділом. При цьому зберігалася структура адміністративних і господарських органів УРСР. Всі керівні посади в ґебіті обіймали німці, головним чином з числа тих, що не підлягали мобілізації до вермахту. Лише старостами районів і сіл призначалися лояльні до окупантів місцеві жителі або фольксдойчі.

1 жовтня 1941 в адміністративному центрі майбутнього ґебіту Миргороді нацистські загарбники заарештували і розстріляли керівника Середньої похідної групи ОУН Миколу Лемика, який першим помстився за Голодомор українців 1933, вбивши 21 жовтня 1933 року начальника канцелярії консульства СРСР у Львові і за сумісництвом емісара більшовицьких спецслужб Олексія Майлова [4].

В окрузі виходили такі періодичні видання: «Миргородські вісті» (10 грудня 1941 – 1943), «Відродження» (1941-1942), редактором в яких був Михайло Воскобійник, а також «Український часопис Миргородської області» (1943). [5]

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати