Відкрити головне меню

Миодраг Радулович (чорн. Miodrag Radulović / Миодраг Радуловић, нар. 23 жовтня 1967, Подгориця) — югославський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — чорногорський тренер. З 2015 року очолює тренерський штаб збірної Лівану.

Ф
Миодраг Радулович
Radulovic Training.jpg
Особові дані
Народження 23 жовтня 1967(1967-10-23) (51 рік)
  Тітоград, СФРЮ
Громадянство Flag of Montenegro.svg Чорногорія
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
1980-1988 Югославія «Будучност»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1988 Югославія «Сутьєска» 2 (0)
1989–1991 Югославія «Будучност» 17 (1)
1991–1993 Югославія «Хайдук» (Кула)  ? (?)
1993–1994 Югославія «Земун»  ? (?)
1995–1996 Греція «Пієрікос»  ? (?)
1996–1997 Швеція «Дегерфорс»  ? (?)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2001–2003 Югославія «Зета» (асист.)
2003–2004 Боснія і Герцеговина «Борац» (Баня-Лука) (асист.)
2004 Сербія та Чорногорія Сербія і Чорногорія (U21) (асист.)
2004 Сербія та Чорногорія Сербія і Чорногорія (ол.) (асист.)
2005–2006 Сербія та Чорногорія Сербія і Чорногорія (юн.)
2006–2007 Португалія «Боавішта» (асист.)
2007–2010 Чорногорія Чорногорія (юн.)
2010 Узбекистан «Пахтакор»
2010–2011 Росія «Динамо» (Москва) (асист.)
2011–2012 Чорногорія «Будучност»
2012–2013 Кувейт «Казма»
2013 Казахстан «Атирау»
2014–2015 Кувейт «Аль-Джахра»
2015– Ліван Ліван

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Зміст

Ігрова кар'єраРедагувати

Народився 23 жовтня 1967 року в місті Тітоград. Вихованець футбольної школи клубу «Будучност» з рідного міста. У дорослому футболі дебютував 1988 року виступами за команду другого дивізіону Югославії «Сутьєска», але з наступного року став виступати у вищому дивізіоні країни за рідну «Будучност»[1].

1991 року уклав контракт з «Хайдуком» (Кула), у складі якого провів наступні два роки своєї кар'єри гравця. Після цього з 1993 року один сезон захищав кольори клубу «Земун».

В результаті югославських воєн вирішив покинути країну і пограв за грецький «Пієрікос» та шведський «Дегерфорс». Завершив професійну кар'єру футболіста виступами за команду «Дегерфорс» у 1997 році.

Кар'єра тренераРедагувати

Розпочав тренерську кар'єру 2001 року, працюючи асистентом Николи Ракоєвича[en] спочатку у «Зеті», де пропрацював з 2001 по 2003 рік, а потім і боснійському «Бораці» (Баня-Лука)[2][3].

Після цього став асистентом Владимира Петровича у молодіжній збірній Сербії та Чорногорії, з якою став віце-чемпіоном Європи 2004 року, а також учасником футбольного турніру на Олімпійських іграх того ж року[4]. В подальшому Радулович став головним тренером юнацької збірної Сербії та Чорногорії, яку тренував один рік.

2006 року знову став асистентом, працюючи у штабі співвітчизника Желько Петровича в португальській «Боавішті»[5]. Після чого протягом 3 років, починаючи з 2007 року, був головним тренером команди новоствореної юнацької збірної Чорногорії.

 
Миодраг Радулович під час роботи з «Пахтакором».

У січні 2010 року Радулович очолив «Пахтакор», з яким вийшов у плей-оф Ліги чемпіонів АФК. Втім 3 травня, лише за тиждень до зустрічі 1/8 фіналу турніру з катарською «Аль-Гарафою», він подав у відставку, посилаючись на сімейні причини і те, що його запросили працювати в «європейському клубі з багатою історією і великими амбіціями близького друга»[6]. Цем клубом виявилось «Динамо» (Москва), де Радулович працював по квітень 2011 року в статусі асистента у свого співвітчизника Миодрага Божовича. 21 квітня 2011 року на офіційному сайті клубу оголосили про розірвання контракту з Божовичем за взаємною згодою сторін. У відставку пішов і тренерський штаб[7].

Після невдалої кар'єри в Росії повернувся на батьківщину і у сезоні 2011/12 працював головним тренером рідної «Будучності». Під його керівництвом команда стала чемпіоном Чорногорії.

У червні 2012 року Радулович очолив кувейтську «Казму»[8][9], а влітку 2013 року був запрошений в казахстанський «Атирау»[10]. За підсумками сезону 2013 року клуб посів 8-е місце, після чого Миодраг покинув посаду.

1 березня 2014 року Радулович став головним тренером кувейтської «Аль-Джахри», де працював до 30 квітня 2015 року. А з 1 травня 2015 року він був запрошений на посаду тренера національної збірної Лівану[11], з якою вийшов у фінальну частину Кубка Азії 2019 року. Це був історичний перший вдалий прохід кваліфікаційного раунду для ліванців, оскільки до цього збірна зіграла на континентальній першості лише одного разу — на домашньому турнірі 2000 року, куди напряму потрапила як господар змагань. Крім цього під керівництвом чорногорського фахівця збірна досягла свого найкращого в історії місця в рейтингу ФІФА — 77 позиція.

ДосягненняРедагувати

Особисте життяРедагувати

Миодраг Радулович одружений і має двох синів. Крім чорногорської мови, володіє сербською, англійською, російською та грецькою мовою. Він також є одним з викладачів школи тренерів УЄФА та Футбольного союзу Чорногорії.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати