Мильці (Полтавський район)

село в Полтавській області, Україна

Ми́льці — село в Україні, у Полтавській міській громаді Полтавського району Полтавської області. Населення становить 693 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Супрунівська сільська рада.

село Мильці
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район Полтавський район
Громада Полтавська міська громада
Облікова картка Мильці 
Основні дані
Населення 693
Поштовий індекс 37908
Географічні дані
Географічні координати 49°33′29″ пн. ш. 34°26′50″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
151 м
Водойми На території села знаходиться 3 ставки
Місцева влада
Адреса ради 36000, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Соборності, 36
Староста Богатир Володимир Іванович
Карта
Мильці. Карта розташування: Україна
Мильці
Мильці
Мильці. Карта розташування: Полтавська область
Мильці
Мильці
Мапа
Мапа

CMNS: Мильці у Вікісховищі

Географія

ред.

Село Мильці знаходиться за 3 км від міста Полтава, за 0,5 км від сіл Супрунівка та Куклинці. По селу протікає пересихаючий струмок з загатою. Поруч проходить автомобільна дорога М-03 Київ – Харків – Довжанський

Історія

ред.

Можливо назву поселення дали перші поселенці, які полюбили це місце і називали його «милим». Саме таке походження назви має село Мильці у Старовижівському районі на Волині. Перші поселенці будували свої хати на схилах Мильчанської балки. Деякі із старожилів села пам’ятають легенду в якій говориться про те, що козаки із навколишніх сіл Івашок, Супрунівки, Говтвянчика ходили в ці гарні місця до ставків рибалити. За красу місцевості з мальовничими водоймами вони назвали їх «милими». Можливо походження назви села описано саме в цій легенді.

Ще в одній легенді йдеться про те, що в цих місцях жили мельники, а через те, що млинів там було багато ці місця називали млинарськими, а село – «Млинцями», назва якого пізніше трансформувалась на «Мильці».

Полковий обозний Полтавського полку Прокіп Левенець на Коломаці 27 липня 1687 р. отримав гетьманський універсал Івана Мазепи на с. Мильці, а 1689 року — «жалувану царську грамоту» на це ж село. По смерті Прокопа гетьман підтвердив 20 червня 1691 р. с. Мильці за його сином — полковим сотником Іваном. Через два роки той отримав і царську грамоту на це володіння[1].

За даними на 1859 рік у власницькому, казеному та козацькому селі Полтавського повіту Полтавської губернії, мешкало 1338 осіб (697 чоловічої статі та 641 — жіночої), налічувалось 225 дворових господарства, існувала православна церква[2].

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 721-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області», село увійшло до складу Полтавської міської громади[3].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації Полтавського району (1925—2020), село увійшло до складу новоутвореного Полтавського району[4].

Населення

ред.

Мова

ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:

Мова Кількість Відсоток
українська 634 91.49%
російська 56 8.08%
білоруська 2 0.29%
інші/не вказали 1 0.14%
Усього 693 100%

Економіка

ред.
  • ТОВ «Полтавський м'ясний.ГОСТ»;
  • Магазини роздрібної торгівлі.

Об'єкти соціальної сфери

ред.

Історичні пам'ятки

ред.
 
Братська могила радянських воїнів, пам’ятний знак полеглим воїнам-землякам (1956 р.)

Братська могила радянських воїнів, пам'ятний знак полеглим воїнам-землякам (1956 р.).

Примітки

ред.
  1. Кривошея В. В. Козацька еліта Гетьманщини [Архівовано 23 листопада 2018 у Wayback Machine.] / НАН України. Інститут політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса. — К.: ІПіЕНД імені І. Ф. Кураса НАН України, 2008. — С. 262. — ISBN: 978-966-02-4850.
  2. рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с., (код 262)
  3. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 3 квітня 2021.
  4. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  5. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  6. Мильчанська філія Супрунівського НВК. pl.isuo.org. Полтавська область. ІСУО. Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 20 квітня 2021.
  7. Офіційний сайт Супрунівського НВК Полтавської районної ради. suprunivka-nvk.pl.sch.in.ua. Архів оригіналу за 29 серпня 2016. Процитовано 20 квітня 2021.

Література

ред.
  • Віталій Орловський. Нариси історії поселень Полтавщини та Черкащини. Мильці // Донецький вісник Наукового товариства ім. Шевченка. — Донецьк-Маріуполь-Харків, 2022. — Т. 49. — С. 45. — (Проблеми філології, літературознавство, історія, освіта. соціологія, економіка, пам'ятки культури, проблеми державотворення)

Посилання

ред.