Милування

село в Івано-Франківській області, Україна

Милува́ння — село в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області. Входить до складу Тисменицької міської громади.

село Милування
Храм Різдва Пресвятої Богородиці УГКЦ
Храм Різдва Пресвятої Богородиці УГКЦ
Храм Різдва Пресвятої Богородиці УГКЦ
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район Івано-Франківський район
Тер. громада Тисменицька міська громада
Код КАТОТТГ UA26040330070056083 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Засноване 1437
Населення 1135
Площа 12,65 км²
Густота населення 89,72 осіб/км²
Поштовий індекс 77437
Телефонний код +380 03436
Географічні дані
Географічні координати 48°58′0″ пн. ш. 24°55′2″ сх. д. / 48.96667° пн. ш. 24.91722° сх. д. / 48.96667; 24.91722
Місцева влада
Адреса ради 77437 Івано-Франківська область, Івано-Франківський район, с. Милування, вул. Миру
Карта
Милування. Карта розташування: Україна
Милування
Милування
Милування. Карта розташування: Івано-Франківська область
Милування
Милування
Мапа
Мапа

CMNS: Милування у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Історія

ред.

Перша письмова згадка про село відноситься до 8 квітня 1437 року[1][2].

У податковому реєстрі 1515 року в селі документується 7 1/2 лану (близько 175 га) оброблюваної землі[3].

У 19051939 Товариство Вакаційних Осель під патронатом митрополита УГКЦ Андрея Шептицького провадило в селі літні дитячі табори («півоселі [Архівовано 6 грудня 2013 у Wayback Machine.]»)[4][5].

В селі діяла сільськогосподарська школа за сприяння товариства «Просвіта».[6]

У 1934-1939 рр. село входило до об’єднаної сільської ґміни Рошнюв Тлумацького повіту.

У 1939 році в селі проживало 1 500 мешканців, з них 1 480 українців-грекокатоликів і 20 українців-римокатоликів[7]

За 1942-1944 роки з Милуванської сільради, у якій числилося 1420 мешканців, вивезено 310 осіб у Німеччину на примусові роботи.[8]

За даними облуправління МГБ у 1949 р. у Тисменицькому районі підпілля ОУН найактивнішим було в селах Вільшаниця, Милування і Пшеничники.[9]

До 2020 р. роль місцевої адміністрації виконувала Милуванська сільська рада.

З 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи було ліквідовано Милуванську сільську раду та Тисменицький район, а село увійшло до складу новоутвореної Тисменицької міської громади та новоутвореного Івано-Франківського району.[10] Представництво місцевої адміністрації виконує староста Милуванського старостинського округу Тисменицької міської ради.

Культура

ред.
 
ФК "Оболонь"

В селі функціонує місцевий футбольний клуб "Оболонь" Милування, який регулярно бере участь в обласних футбольних змаганнях.

Населення

ред.

Мова

ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[11]:

Мова Кількість Відсоток
українська 1131 99.65%
російська 2 0.18%
білоруська 1 0.09%
вірменська 1 0.08%
Усього 1135 100%

Релігія

ред.

Відомі люди

ред.

Загинули (померли) внаслідок російсько-української війни

ред.
  • Серемчук Богдан Богданович (2 липня 1975 - 19 грудня 2022, поблизу села Яковлівка, Бахмутський район, Донецька область) - мешканець села Милування. Старший солдат, старший навідник кулеметного відділення кулеметного взводу стрілецького батальйону 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади "Едельвейс" Збройних Сил України. Загинув під час артилерійського обстрілу при обороні України від російських окупантів. Посмертно нагороджений орденом "За мужність" III ступеня та Медаллю Івано-Франківської обласної ради «Лицар бойового чину».
  • Волосянчук Микола Михайлович (16 грудня 1993 - 31 січня 2023, село Білогорівка, Бахмутський район, Донецька область) - уродженець села Милування. Гранатометник відділення взводу вогневої підтримки 10-та окремої гірсько-штурмової бригада "Едельвейс". Загинув при обороні України від російських окупантів.
  • Сидоров Олександр (20 листопада 1997 - травень 2023) - уродженець села Милування. Військовослужбовець Національної гвардії України. Загинув при обороні України від російських окупантів.
  • Дужик Андрій Олександрович (9 жовтня 1992 -15 грудня 2024) - уродженець села Милування. Військовослужбовець військової частини А1743. З квітня 2016 року до серпня 2018 року брав участь в АТО у Донецькій та Луганських областях. З початку повномасштабного вторгнення захищав Україну в Ірпені та Малині. У 2023 році за станом здоров'я був звільнений у запас.
  • Гудима Роман Іванович (13 жовтня 1971 - 15 квітня 2025, поблизу села Торське, Краматорвський район, Донецька область) - уродженець села Милування. Старший сержант, кулеметник військової частини А3719 63-ї окремої механізованої бригади. Загинув при обороні України від російських окупантів.

Галерея

ред.

Примітки

ред.
  1. Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.23, № 188. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 15 грудня 2015.
  2. Милування відзначило День села і відкриття спортивного майданчика. ФОТО
  3. Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 171 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
  4. Остап Далекий. Дві дитячі півоселі. // [Архівовано 31 грудня 2020 у Wayback Machine.] Діло, 4.09.1938
  5. Здвиг наших найменших на площі Сокола-Батька // Діло, 29.07.1938. Архів оригіналу за 14 серпня 2014. Процитовано 30 липня 2013.
  6. Василь Верига. Нариси з історії України (кінець XVIII — початок XIX ст.). — Львів: Світ, 1996. — 448 с.— С. 196. ISBN 5-7773-0359-5
  7. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 92.
  8. Степан МАКАРЧУК. ВТРАТИ НАСЕЛЕННЯ ГАЛИЧИНИ В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ (1939-1945). Архів оригіналу за 2 червня 2016. Процитовано 16 травня 2020.
  9. Реабілітовані історією. ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ. Книга перша. — Івано-Франківськ: Місто НВ, 2004. — С. 42. — [Архівовано 1 жовтня 2020 у Wayback Machine.] ISBN 966-8090-63-2
  10. Постанова Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 № 807-IX
  11. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  12. Mylovanje // Блажейовський Д. Історичний шематизм Станиславівської єпархії від її заснування до початку Другої світової війни (1885—1938). — Записки ЧСВВ, Секція I. — Т. 51. — Львів : Місіонер, 2002. — С. 142. — ISBN 966-658-228-4. (англ.)

Посилання

ред.