Милославський Костянтин Іванович
Милославський Костянтин Іванович (1890 — 1937) — радянський міколог та ботанік-педагог. Викладач у вологодських та пензенських освітніх закладах. Дослідник флори Засурських лісів.
| Милославський Костянтин Іванович | |
|---|---|
 Костянтин Милославський, 1905 рік | |
| Народився | 1890 |
| Помер | 1937 |
| Поховання | Міське кладовище № 2 |
| Країна |
 Російська імперія.svg){kind=small} СРСР |
| Діяльність | міколог, ботанік |
| Alma mater | Імператорський Харківський університет (1913) |
| Вчителі | Арнольді Володимир Митрофанович |
| Батько | Милославський Іван Миколайович |
| Брати, сестри | Милославський Євген Іванович |
| Діти | Милославський Володимир Костянтинович |
| Автограф |
 |
Життєпис ред.
Народився в 1890 році в Охтирці. Він був сином місцевого купця Івана Миколайовича Милославського та його першої дружини Меланії Василівни (у дівоцтві Колот). У 1908 році закінчив Охтирську гімназію та отримав атестат зрілості[1]. Продовжив навчання на природничо-науковому факультеті Харківського університета, який закінчив у 1913 році. Ботаніку йому викладав професор Володимир Арнольді[2]. Паралельно допомагав батьку в купецькій справі, зберігся рахунок підписаний Костянтином від 25 лютого 1910[3][4].
З 1913 року став викладати природознавство у Вологодському учительському інституті. Серед його учнів був майбутній лінгвіст та етнограф Олексій Сидоров[ru][5]. Одночасно, у 1914-15 роках викладав природничу історію у Вологодській Маріїнській жіночій гімназії[6]. У 1920-30 роках викладав ботаніку у Пензенському лісотехнічному технікумі[7].
Займався дослідженням грибних хвороб древесних порід. Також досліджував трав'яний покров Засурських лісів за типом лісу[2].
Похований у Харкові на Другому міському кладовищі в одній огорожі з родичами його зведеного брата Миколи Дмитрієва. Сином Констянтина Милославського був фізик-оптик Володимир Милославський[7].
Науковий доробок ред.
- Краткое руководство к изучению и распознаванию грибных болезней древесных пород. Для лесотехникумов, лесных вузов и лесоводов. Пенза, 1927[2].
Примітки ред.
- ↑ Утро, 1908, с. 6.
- ↑ а б в Русские ботаники, 1952, с. 465.
- ↑ Рекламная листовка и счет торговли И.Н. Милославского, 1910 год. hisdoc.ru. Архів оригіналу за 22 жовтня 2021. Процитовано 6 травня 2020.
- ↑ Милославський, 2019, с. 55.
- ↑ Бурлыкина, 2007, с. 52.
- ↑ Милославский Константин Иванович. www.booksite.ru. Процитовано 6 травня 2020.
- ↑ а б Милославський, 2019, с. 59.
Джерела ред.
- Бурлыкина М. И. Ученый-энциклопедист А.С. Сидоров: жизнь и творчество : [рос.]. — Сыктывкар : Сыктывкарский гос. университет, 2007. — 497 с.
- Милославський Д. К. Купець, меценат, громадський діяч охтирського самоврядування у Харківській губернії та його оточення. До 165-ї річниці з народження Івана Миколайовича Милославського // Культурна спадщина Слобожанщини. — Харків : Курсор, 2019. — № число 40. — С. 53-66.
- В гимназіи : [рос.] // Утро. — Харків, 1908. — № 465 (15 июня). — С. 6.
- Милославский, Константин Иванович // Русские ботаники (ботаники России-СССР): Биографо-библиографический словарь : [рос.] / Составитель С. Ю. Липшиц; ответственный редактор В. Н. Сукачев. — Москва : Издание Московского общества испытателей природы, 1952. — Т. V. — С. 445.