Вікіпедія

Милованов Тимофій Сергійович

міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мілованов.

Тимофій Сергійович Милованов (нар. 18 березня 1975,[2] Київ) — міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України з 29 серпня 2019 р., асоційований професор економіки Піттсбурзького університету[3], Почесний президент Київської школи економіки[4].

Тимофій Сергійович Милованов
Тимофій Сергійович Милованов
Тимофій Сергійович Милованов
Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України
29 серпня 2019 — 4 березня 2020
Президент Володимир Зеленський
Прем'єр-міністр Олексій Гончарук
Попередник Степан Кубів (економіка, торгівля)
Ольга Трофімцева (сільське господарство)
Наступник Ігор Петрашко
Член Ради Національного банку України
7 липня 2016 — 3 вересня 2019
Президент Петро Порошенко
Володимир Зеленський
Наступник Віталій Шапран[1]
Народився 18 березня 1975(1975-03-18) (49 років)
Київ
Відомий як економіст
Місце роботи Пенсільванський університет
Громадянство Україна Україна
Освіта Київська школа економіки
Alma mater НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського і Національний університет «Києво-Могилянська академія»
Науковий ступінь PhD з економіки
Вчене звання асоційований професор Піттсбурзького університету
Політична партія незалежний політик
Професія економіст
 Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис ред.

Народився й виріс у м. Києві. Закінчив фізико-математичну школу № 145. Навчався в КПІ й Києво-Могилянській Академії, закінчивши які, отримав два магістерські дипломи.

У 1999 році здобув ступінь магістра економіки в Київській школі економіки, а у 2004 році — ступінь PhD з економіки в Університеті Вісконсин-Медісон.

Викладав у Пенсильванському університеті[5], Університеті Бонна та Університеті Піттсбурга[6][7][8].

Проводить дослідження в галузі теорії ігор, теорії контрактів та інституційного дизайну[8][9].

Публікувався в міжнародних наукових журналах, таких як «Review of Economic Studies» та «Journal of Economic Theory».

У 2014 році українська версія журналу Forbes Україна включив Тимофія Милованова до рейтингу «Top Economic Thinkers»[10]. У тому ж році став співзасновником аналітичної платформи VoxUkraine.

З 2015 року — заступник редактора академічного журналу «Review of Economic Design».

7 липня 2016 року, Милованов був призначений членом Ради Національного банку України[11], але 3 вересня 2019 — Верховна Рада України звільнила його з цієї посади[12].

З жовтня 2016 року — заступник Голови Ради Національного банку України[13],

29 серпня 2019 року призначений міністром розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України[14]. Був на посаді до 4 березня 2020 року.

З 24 грудня 2019 року — у складі Національної інвестиційної ради[15].

У листопаді 2020 року призначений позаштатним радником А. Єрмака[16][17].

21 травня 2021 року, згідно з Указом Президента України № 209/2021 від 21 травня 2021 року, був призначений (за згодою) членом Наглядової ради ДК «Укроборонпром»[18]. 1 червня 2021 року одностайним голосуванням обраний головою наглядової ради[19].

Наукові публікації ред.

  • Gorodnichenko, Yuriy; Mylovanov, Tymofiy (2023), Resisting the Russian Culture of Corruption in Ukraine: The Fight for the Rule of Law and Empathy, Policy commons (The Berkeley Blog), процитовано 15 вересня 2023
  • Mylovanov, Tymofiy; Shapoval, Nataliia; Onopriienko, Andrii; HRYBANOVSKYI, OLEKSII (2023), How to Identify Foreign Business in Russia and What are the Key Issues of Creating and Keeping a Full List of the Largest Foreign Companies in Russia, SSRN Electronic Journal, процитовано 15 вересня 2023
  • Weder di Mauro, Beatrice; Rogoff, Kenneth; Sologoub, Ilona; Mylovanov, Tymofiy; Obstfeld, Maurice; Johnson, Simon; Guriev, Sergei; Gorodnichenko, Yuriy; Eichengreen, Barry (2023), Post-war macroeconomic framework for Ukraine, CEPR, ISBN 978-1-912179-63-3, процитовано 15 вересня 2023
  • Mylovanov, Tymofiy; Zapechelnyuk, Andy (2023), Constructive vs Toxic Argumentation in Debates, SSRN Electronic Journal, процитовано 15 вересня 2023
  • Sonnenfeld, Jeffrey A.; Mylovanov, Tymofiy; Shapoval, Nataliia; Tian, Steven; Onoprienko, Andrii; Hirsty, Georgia; Wyrebkowski, Michal (2023), The Russian Business Retreat - How the Ratings Measured Up One Year Later, SSRN Electronic Journal, doi:10.2139/ssrn.4343547, процитовано 15 вересня 2023
  • Nell, Jacob; Bilan, Olena; Becker, Torbjorn; Gorodnichenko, Yuriy; Mylovanov, Tymofiy; Shapoval, Nataliia (2022), Financing Ukraine's victory (PDF), CEPR, процитовано 15 вересня 2023
  • Mylovanov, Tymofiy; Rolandc, Gerard (2022), Ukraine’s post-war reconstruction and governance reforms (PDF), CEPR, 5: 39—71, ISBN 978-1-912179-67-1, процитовано 15 вересня 2023
  • Mylovanov, Tymofiy; Zapechelnyuk, Andy (2022), A model of debates: Moderation vs free speech (PDF), SSRN Electronic Journal, процитовано 15 вересня 2023
  • Kolotilin, Anton; Mylovanov, Timofiy; Zapechelnyuk, Andriy (2022), Censorship as optimal persuasion, Theoretical Economics, процитовано 15 вересня 2023

Примітки ред.

  1. ↑ Рада призначила нового члена Ради НБУ [Архівовано 12 листопада 2019 у Wayback Machine.] РБК-Україна (12.11.2019)
  2. ↑ Тимофей Милованов — Facebook, 16.10.2020
  3. ↑ Department of Economics. Faculty. econ.pitt.edu (англ.). Архів оригіналу за 27 серпня 2016. Процитовано 22 серпня 2016.
  4. ↑ Тимофій Милованов — Президент Київської школи економіки. Архів оригіналу за 22 травня 2021. Процитовано 22 травня 2021.
  5. ↑ Милованов Тимофій Сергійович. thepage.ua. The Page. 2019-02-12,. Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 26 лютого 2021.
  6. ↑ Міністр економіки Милованов: "У мене в бібліотеці 3000 книжок". dw.com. Deutsche Welle. 12 грудня 2019. Процитовано 26 лютого 2021.
  7. ↑ Міністром розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України призначений Тимофій Милованов. www.me.gov.ua. Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. 29 серпня 2019. Архів оригіналу за 4 березня 2022. Процитовано 26 лютого 2021.
  8. ↑ а б Тимофій Милованов. interfax.com.ua. Інтерфакс-Україна. Архів оригіналу за 18 травня 2020. Процитовано 26 лютого 2021.
  9. ↑ Що відомо про міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Тимофія Милованова. www.segodnya.ua. Сьогодні. 2 вересня 2019. Архів оригіналу за 6 березня 2021. Процитовано 26 лютого 2021.
  10. ↑ Богдан Хлімоненко; Євген Шпитко; Том Купе (30 липня 2014). Рейтинг Forbes: Top Economic Thinkers. forbes.net.ua. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 2 травня 2016.
  11. ↑ Постанова Верховної Ради України № 1440 від 07.07.2016
  12. ↑ Парламент звільнив Милованова з посади члена ради Нацбанку [Архівовано 16 вересня 2019 у Wayback Machine.] Укрінформ (03.09.2019)]
  13. ↑ Милованов Тимофій Сергійович. Архів оригіналу за 22 травня 2021. Процитовано 22 травня 2021.
  14. ↑ Рада затвердила склад нового Кабміну (список). РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 2 лютого 2021. Процитовано 29 серпня 2019.
  15. ↑ Указ Президента України від 24 грудня 2019 року № 950/2019 «Питання Національної інвестиційної ради»
  16. ↑ Милованова офіційно призначили позаштатним радником Єрмака. unian.ua. Архів оригіналу за 23 листопада 2020. Процитовано 25 листопада 2020.
  17. ↑ Милованова официально назначили внештатным советником Ермака. tk.media. Архів оригіналу за 5 грудня 2020. Процитовано 25 листопада 2020.(рос.)
  18. ↑ Указ Президента України № 209/2021 «Про членів Наглядової ради Державного концерну „Укроборонпром“». Архів оригіналу за 22 травня 2021. Процитовано 22 травня 2021.
  19. ↑ Головою Наглядової ради Укроборонпрому став Тимофій Милованов. Ukrainian Military Pages. 2 червня 2021. Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 2 червня 2021.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Милованов_Тимофій_Сергійович&oldid=42312309