Відкрити головне меню

Микола Отрешко-Арський (нар. 20 лютого 1900, м. Запоріжжя, Російська імперія — пом. 29 липня 1986, Чикаго, США) — український військовий та громадський діяч, полковник Армії УНР. Учасник Першого Зимового походу, голова Управи Спілки бувших вояків-українців у США (1970–1980), голова Братства Залізних, член Товариства Подолян при українській вільній академії наук у США[1]. Лицар Залізного хреста УНР[2] та Воєнного хреста[3] УНР.

Микола Отрешко-Арський
11 УНР 30-03-1920 Полковник.svg Полковник
Загальна інформація
Народження 20 лютого 1900(1900-02-20)
Запоріжжя, Російська імперія
Смерть 29 липня 1986(1986-07-29) (86 років)
Чикаго, США
поховання: Цвинтар святого Андрія
Військова служба
Приналежність Flag of the Ukrainian State.svg УНР
Flag of Ukraine.svg Українська держава (1941)
Вид ЗС Coat of Arms of UNR.svg Армія УНР
Dyvizia Galychyna-rukav.svg дивізія «Галичина»
Війни / битви

Перша світова війна
Перші визвольні змагання
Радянсько-українська війна

Друга світова війна

Командування
Голова Управи Спілки бувших вояків-українців у США
1970 — 1980
Нагороди та відзнаки
Орден «Залізний хрест» (УНР)
«Воєнний хрест» (УНР)

ЖиттєписРедагувати

Микола Отрешко-Арський народився 20 лютого 1900 року в м. Запоріжжя. 1918 року навчався у технічній школі в Кам'янці-Подільському. 4 листопада 1918 року добровольцем вступив до 60-го пішого дієвого полку ім. Я. Кармелюка військ Директорії. У лютому 1919 року був пораненний. Потім служив у Лубенському кінному полку однорічником[4], з вересня 1919 — юнак Житомирської юнацької школи[5]. Микола Отрешко-Арський закінчив у 1919 році Спільну Юнацьку школу Армії УНР в званні хорунжого[6][7][8].

Після закінчення Спільної Юнацької школи — хорунжий 1-го кінного полку Чорних запорожців Петра Дяченка Армії УНР[9].

Микола Отрешко-Арський служив у 1-й сотні 1-го кінного полку ім. Максима Залізняка, 3-й Залізній дивізії Армії УНР. Брав участь Першому Зимовому поході Армії УНР.

Під час німецько-радянської війни Микола Отрешко-Арський співпрацював з абвером, мав агентурний псевдонім «Мартинов», очолюючи розвідувально-резидентурську область «С» Зондерштабу «Р» із центром у Чернігові. Агенти Отрешко-Арського діяли в північних районах України, на півдні Білорусі та в Орловській області Росії. Основне завдання діяльності полягала у боротьбі з радянською агентурою та підпіллям.

У 19431944 роках служив у 14-й гренадерській дивізії Ваффен СС «Галичина».

З 1950 року на еміграції у США[10]. Був активним українським громадським діячем, фінансово допомагав багатьом українським виданням, автор спогадів про Житомирську та Спільну юнацькі школи у нью-йоркському часописі «Тризуб».

У 1970–1980 роки був головою Управи Спілки бувших вояків-українців у США.

Микола Отрешко-Арський помер 29 липня 1986 році в Чикаго, США. Похований на Цвинтар святого Андрія Баунд-Бруці.

ДоробокРедагувати

  • Отрешко-Арський М. «Воєнні школи Дієвої армії УНР» // Тризуб. — 1973. — Ч. 71. — С. 9-18;
  • Отрешко-Арський М. «Спогад про Спільну військову школу» // Тризуб. — Нью-Йорк. — Ч. 1966. — Ч. 40. — С. 11–14;
  • Отрешко-Арський М. «Мої спомини про Спільну юнацьку школу Армії УНР» // Тризуб, ч. 571, Париж 1937.

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати