Отрешко-Арський Микола

(Перенаправлено з Микола Отрешко-Арський)

Микола Отрешко-Арський (нар. 20 лютого 1900, м. Запоріжжя, Російська імперія — пом. 29 липня 1986, Чикаго, США) — український військовий та громадський діяч, полковник Армії УНР. Учасник Першого Зимового походу, голова Управи Спілки бувших вояків-українців у США (1970–1980), голова Братства Залізних, член Товариства Подолян при українській вільній академії наук у США[1]. Лицар Залізного хреста УНР[2] та Воєнного хреста[3] УНР.

Микола Отрешко-Арський
11 УНР 30-03-1920 Полковник.svg Полковник
Загальна інформація
Народження 20 лютого 1900(1900-02-20)
Запоріжжя, Російська імперія
Смерть 29 липня 1986(1986-07-29) (86 років)
Чикаго, США
Поховання Цвинтар святого Андрія
Військова служба
Приналежність Flag of the Ukrainian State.svg УНР
Flag of Ukraine.svg Українська держава (1941)
Вид ЗС Coat of Arms of UNR.svg Армія УНР
Dyvizia Galychyna-rukav.svg Дивізія «Галичина»
Війни / битви

Перша світова війна
Перші визвольні змагання
Радянсько-українська війна

Друга світова війна

Командування
Голова Управи Спілки бувших вояків-українців у США
1970 — 1980
Нагороди та відзнаки
Орден «Залізний хрест» (УНР)
«Воєнний хрест» (УНР)

ЖиттєписРедагувати

Микола Отрешко-Арський народився 20 лютого 1900 року в м. Запоріжжя. 1918 року навчався у технічній школі в Кам'янці-Подільському. 4 листопада 1918 року добровольцем вступив до 60-го пішого дієвого полку ім. Я. Кармелюка військ Директорії. У лютому 1919 року був пораненний. Потім служив у Лубенському кінному полку однорічником[4], з вересня 1919 — юнак Житомирської юнацької школи[5]. Микола Отрешко-Арський закінчив у 1919 році Спільну Юнацьку школу Армії УНР в званні хорунжого[6][7][8].

Після закінчення Спільної Юнацької школи — хорунжий 1-го кінного полку Чорних запорожців Петра Дяченка Армії УНР[9].

Микола Отрешко-Арський служив у 1-й сотні 1-го кінного полку ім. Максима Залізняка, 3-й Залізній дивізії Армії УНР. Брав участь Першому Зимовому поході Армії УНР.

Під час німецько-радянської війни Микола Отрешко-Арський співпрацював з абвером, мав агентурний псевдонім «Мартинов», очолюючи розвідувально-резидентурську область «С» Зондерштабу «Р» із центром у Чернігові. Агенти Отрешко-Арського діяли в північних районах України, на півдні Білорусі та в Орловській області Росії. Основне завдання діяльності полягала у боротьбі з радянською агентурою та підпіллям.

У 19431944 роках служив у 14-й гренадерській дивізії Ваффен СС «Галичина».

З 1950 року на еміграції у США[10]. Був активним українським громадським діячем, фінансово допомагав багатьом українським виданням, автор спогадів про Житомирську та Спільну юнацькі школи у нью-йоркському часописі «Тризуб».

У 1970–1980 роки був головою Управи Спілки бувших вояків-українців у США.

Микола Отрешко-Арський помер 29 липня 1986 році в Чикаго, США. Похований на Цвинтар святого Андрія Баунд-Бруці.

ДоробокРедагувати

  • Отрешко-Арський М. «Воєнні школи Дієвої армії УНР» // Тризуб. — 1973. — Ч. 71. — С. 9-18;
  • Отрешко-Арський М. «Спогад про Спільну військову школу» // Тризуб. — Нью-Йорк. — Ч. 1966. — Ч. 40. — С. 11–14;
  • Отрешко-Арський М. «Мої спомини про Спільну юнацьку школу Армії УНР» // Тризуб, ч. 571, Париж 1937.

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати