Микола Нагорянський
Микола Нагорянський (прізвище також Нагірянський; 12 лютого 1879, Бучач — 19 листопада 1943, Варшава) — український греко-католицький священник, доктор богослов'я, член львівської митрополичої консисторії[1], капелан в австрійській армії та війську польському, прокуратор при апостольській нунціатурі і міністерстві віроісповідань у Варшаві.
| о. Микола Нагорянський | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народився |
12 лютого 1879 Бучач, Бучацький повіт (Королівство Галичини та Володимирії), Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина | |||
| Помер |
19 листопада 1943 (64 роки) Варшава, Генеральна губернія, Третій Рейх | |||
| Поховання | Військові Повонзки | |||
| Країна |
 Австро-Угорщина ЗУНР.svg){kind=small} Польська Республіка | |||
| Національність | українець | |||
| Місце проживання | Варшава | |||
| Діяльність | священник, капелан | |||
| Alma mater | Львівська духовна семінарія Святого Духа, богословський факультет Львівського університетуd, Віденський університет, Авґустинеум і Інсбруцький університет | |||
| Науковий ступінь | доктор богослов'я | |||
| Військове звання | лейтенант-полковник | |||
| Конфесія | УГКЦ | |||
| Нагороди |
| |||
Життєпис ред.
Народився 12 лютого 1879 року в м. Бучач на Тернопіллі. Навчався в Станиславівській гімназії[2]. Восени 1900 року вступив до Львівської духовної семінарії і розпочав навчання на Богословському факультеті Львівського університету. Наступного року у зв'язку із сецесією українських студентів Львівського університету перейшов на богословський факультет Віденського університету (там закінчив 2-й рік богослов'я[3]). У 1902 році повернувся до Львова і в 1904 році завершив богословські студії. Після семінарії направлений на подальше навчання до Відня в інститут Авґустинеум, звідки після року перевівся до Інсбрука (прибув 4 жовтня 1905, завершив 10 липня 1907)[4]. У 1907 році був висвячений на священника. 8 лютого 1908 року захистив у Відні докторську дисертацію з богослов'я «Die Apollonius Lehre im Zusammenhange mit Häresien des 3 und 4 Jahrhundertes und ihre Bedeutung in der christlichen Kirchengeschichte»[5].
Після закінчення вищих студій працював шкільним катехитом у Підгайцях (1908—1909)[1]. Призначений капеланом у австрійському війську спочатку у Львові (1910), потім у Станиславові (1911—1912), згодом став референтом справ греко-католицького духовенства в курії австрійського військового вікаріяту у Відні. З 1920 року виконував обов'язки капелана в ранзі декана і в званні підполковника в польскому війську. У Варшаві був прокуратором при апостольській нунціатурі і міністерстві віровизнань (перед 1924). 13 січня 1934 року Папа Пій ХІ номінував о. Нагорянського апостольським адміністратором Лемківщини, але той відмовився, посилаючись на немолодий вік і поганий стан здоров'я. 31 березня 1934 року вийшов на пенсію.
Помер 19 листопада 1943 року у Варшаві, похований на військовому цвинтарі Повознки[6] (поле А21, 5 ряд, 27 могила)[7].
Нагороди ред.
- Хрест «За заслуги перед Церквою і Папою»
- Титул Папський шамбелян
- Духовний хрест заслуг ІІ ступеня на білій стрічці (нім. Geistliches Verdienstkreuz 2. Klasse am weissen Bande)[8]
- Золотий хрест заслуги з короною (нім. Goldenes Verdienstkreuz mit der Krone)[8]
Примітки ред.
- ↑ а б Nahorjans'kyj Mykola // Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944) : у 2 т. / Дмитро Блажейовський. — Київ : КМ Академія, 2004. — Т. 2 : Духовенство і релігійні згромадження. — С. 318. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
- ↑ У 1898/1899 навчальному році навчався в VII класі Станиславівської гімназії: Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Gimnazyum w Stanisławowie za Rok Szkolny 1898/1899. — Stanisławów 1899. — S. 75.
- ↑ Dmytro Blažejovskyj. Byzantine Kyivan rite students in Pontifical Colleges, and Seminaries, Universities and Institutes of Central and Western Europe (1576—1983), AOSBM, Sectio I. — Vol. 43. — Rome 1984. — P. 277. (англ.)
- ↑ Dmytro Blažejovskyj. Byzantine Kyivan rite students in Pontifical Colleges, and Seminaries, Universities and Institutes of Central and Western Europe (1576—1983), AOSBM, Sectio I. — Vol. 43. — Rome 1984. — P. 98. (англ.)
- ↑ Dmytro Blažejovskyj. Byzantine Kyivan rite students in Pontifical Colleges, and Seminaries, Universities and Institutes of Central and Western Europe (1576—1983), AOSBM, Sectio I. — Vol. 43. — Rome 1984. — P. 315. (англ.)
- ↑ Łemkowie w historii i kulturze Karpat. Cz. 1. — Sanok 1995. — S. 407. Архів оригіналу за 13 листопада 2021. Процитовано 27 серпня 2020.
- ↑ Wyszukiwarka cmentarna --- Warszawskie cmentarze. www.cmentarzekomunalne.com.pl. Процитовано 27 серпня 2020.
- ↑ а б Ranglisten des Kaiserlichen und Königlichen Heeres 1918 (Wien, 1918). — S. 1655.
Джерела ред.
- Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944) : у 2 т. / Дмитро Блажейовський. — Київ : КМ Академія, 2004. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
- Dmytro Blažejovskyj. Byzantine Kyivan rite students in Pontifical Colleges, and Seminaries, Universities and Institutes of Central and Western Europe (1576—1983), AOSBM, Sectio I. — Vol. 43. — Rome 1984. — 366 p.
- Шематизм греко-католицького духовенства Апостольської Адміністрації Лемківщини. — Львів 1936. — 178 с. [Архівовано 26 листопада 2020 у Wayback Machine.]
- Marek Hanus. Administracja Apostolska Łemkowszczyzny // Rocznik Rymanowa-Zdroju, tom 1. — Fot-Art'94, 1996. [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Посилання ред.
- Wykaz kapelanów, służących czynnie lub w rezerwie w WP w okresie pokojowym w latach 1923—1939 (K-O) [Архівовано 28 березня 2020 у Wayback Machine.] // Ordynariat polowy w Polsce, 1 березня 2011, дата доступу 27 серпня 2020