Микола Нагорянський

священник УГКЦ, військовий капелан

Микола Нагорянський (прізвище також Нагірянський; 12 лютого 1879, Бучач — 19 листопада 1943, Варшава) — український греко-католицький священник, доктор богослов'я, член львівської митрополичої консисторії[1], капелан в австрійській армії та війську польському, прокуратор при апостольській нунціатурі і міністерстві віроісповідань у Варшаві.

о. Микола Нагорянський
Народився 12 лютого 1879(1879-02-12)
Бучач, Бучацький повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина
Помер 19 листопада 1943(1943-11-19) (64 роки)
Варшава, Генеральна губернія, Німеччина, Німецький рейх
Поховання Військові Повонзки
Країна Flag of Hungary (1896-1915; angels; 3-2 aspect ratio).svg Австро-Угорщина
Flag of Ukraine.svg ЗУНР
Flag of Poland (1927–1980).svg Польська Республіка
Національність українець
Місце проживання Варшава
Діяльність священник, капелан
Alma mater Львівська духовна семінарія Святого Духа, Богословський факультет Львівського університетуd, Віденський університет і Інсбруцький університет
Науковий ступінь доктор богослов'я
Військове звання лейтенант-полковник
Конфесія УГКЦ
Нагороди
Духовний хрест заслуг (Австро-Угорщина)
Хрест «За цивільні заслуги» (Австро-Угорщина)
Хрест «За заслуги перед Церквою і Папою»

ЖиттєписРедагувати

Народився 12 лютого 1879 року в м. Бучач на Тернопіллі. Навчався в Станиславівській гімназії[2]. Восени 1900 року вступив до Львівської духовної семінарії і розпочав навчання на Богословському факультеті Львівського університету. Наступного року у зв'язку із сецесією українських студентів Львівського університету перейшов на богословський факультет Віденського університету (там закінчив 2-й рік богослов'я[3]). У 1902 році повернувся до Львова і в 1904 році завершив богословські студії. Після семінарії направлений на подальше навчання до Відня в інститут Авґустинеум, звідки після року перевівся до Інсбрука (прибув 4 жовтня 1905, завершив 10 липня 1907)[4]. У 1907 році був висвячений на священника. 8 лютого 1908 року захистив у Відні докторську дисертацію з богослов'я «Die Apollonius Lehre im Zusammenhange mit Häresien des 3 und 4 Jahrhundertes und ihre Bedeutung in der christlichen Kirchengeschichte»[5].

Після закінчення вищих студій працював шкільним катехитом у Підгайцях (1908—1909)[1]. Призначений капеланом у австрійському війську спочатку у Львові (1910), потім у Станиславові (1911—1912), згодом став референтом справ греко-католицького духовенства в курії австрійського військового вікаріяту у Відні. З 1920 року виконував обов'язки капелана в ранзі декана і в званні підполковника в польскому війську. У Варшаві був прокуратором при апостольській нунціатурі і міністерстві віровизнань (перед 1924). 13 січня 1934 року Папа Пій ХІ номінував о. Нагорянського апостольським адміністратором Лемківщини, але той відмовився, посилаючись на немолодий вік і поганий стан здоров'я. 31 березня 1934 року вийшов на пенсію.

Помер 19 листопада 1943 року у Варшаві, похований на військовому цвинтарі Повознки[6] (поле А21, 5 ряд, 27 могила)[7].

НагородиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б Nahorjans'kyj Mykola // Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944) : у 2 т. / Дмитро Блажейовський. — Київ : КМ Академія, 2004. — Т. 2 : Духовенство і релігійні згромадження. — С. 318. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
  2. У 1898/1899 навчальному році навчався в VII класі Станиславівської гімназії: Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Gimnazyum w Stanisławowie za Rok Szkolny 1898/1899. — Stanisławów 1899. — S. 75.
  3. Dmytro Blažejovskyj. Byzantine Kyivan rite students in Pontifical Colleges, and Seminaries, Universities and Institutes of Central and Western Europe (1576—1983), AOSBM, Sectio I. — Vol. 43. — Rome 1984. — P. 277. (англ.)
  4. Dmytro Blažejovskyj. Byzantine Kyivan rite students in Pontifical Colleges, and Seminaries, Universities and Institutes of Central and Western Europe (1576—1983), AOSBM, Sectio I. — Vol. 43. — Rome 1984. — P. 98. (англ.)
  5. Dmytro Blažejovskyj. Byzantine Kyivan rite students in Pontifical Colleges, and Seminaries, Universities and Institutes of Central and Western Europe (1576—1983), AOSBM, Sectio I. — Vol. 43. — Rome 1984. — P. 315. (англ.)
  6. Łemkowie w historii i kulturze Karpat. Cz. 1. — Sanok 1995. — S. 407. Архів оригіналу за 13 листопада 2021. Процитовано 27 серпня 2020. 
  7. Wyszukiwarka cmentarna --- Warszawskie cmentarze. www.cmentarzekomunalne.com.pl. Процитовано 27 серпня 2020. 
  8. а б Ranglisten des Kaiserlichen und Königlichen Heeres 1918 (Wien, 1918). — S. 1655.

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати