Літус Микола Гнатович

радянський український кінорежисер
(Перенаправлено з Микола Літус)

Микола Гнатович Літус (15 січня 1925(19250115), с. Цибулеве — 21 лютого 2022) — радянський український кінорежисер. Заслужений діяч мистецтв України (2005)[2].

Літус Микола Гнатович
Дата народження 15 січня 1925(1925-01-15) або 1 січня 1925(1925-01-01)[1]
Місце народження Цибулеве, Знам'янський район, Олександрійська округа, Катеринославська губернія, Українська СРР, СРСР
Дата смерті 21 лютого 2022(2022-02-21) (97 років)
Місце смерті Кіровоградська область, Україна
Громадянство  СРСР
 Україна
Alma mater Всеросійський державний інститут кінематографії
Професія кінорежисер, актор, сценарист
Членство НСКУ
Нагороди
орден Вітчизняної війни I ступеня орден Червоної Зірки медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «У пам’ять 1500-річчя Києва»
заслужений діяч мистецтв України
IMDb ID 0514816

Життєпис

ред.

Народився у с. Цибулеве Кіровоградської області 15 січня 1925 року.

Учасник нацистсько-радянської війни.

Закінчив режисерський факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії (1955, майстерня Г. Александрова, М. Ромма).

Поставив на «Таджикфільмі» стрічку «Мій друг Наврузов» (1957).

На Київській кіностудії художніх фільмів створив кінокартини: «Київський театр імені І. Франка», «Веселка» (1959), «Звичайна історія» (1960, у співавт. з I. Земгалом), «Королева бензоколонки» (1963, з О. Мішуріним), «Дні льотні» (1966, у співавт. з . Різіним), «Лише три тижні...» (1971, у співавт. з М. Резніковичем), «Якщо ти підеш...» (1977, у співавт. з В. Шуньком), «Дачна поїздка сержанта Цибулі» (1979, у співавт. з В. Шуньком; також співавт. сценар.), «Подолання» (1982, у співавт. з І. Симоненком), «Пароль знали двоє» (1985), «На крутозламі» (1985), «Випадок із газетної практики» (1987, т/ф), «Зірка шерифа» (1991), «Ленін у вогненному кільці» (1993), «Дар божий» (1998), «У бога мертвих немає» (1999, к/м) та ін.

У 19681983 рр. викладав у КДІТМ ім. Карпенка-Карого[3].

Член Національної спілки кінематографістів України.

Помер 21 лютого 2022 року[4].

Примітки

ред.
  1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. Указ Президента України № 1677/2005 від 30.11.2005 Про присвоєння почесних звань України діячам кіномистецтва. Архів оригіналу за 5 лютого 2016. Процитовано 28 січня 2016.
  3. Національна спілка кінематографістів України: Микола Літус. Архів оригіналу за 6 лютого 2016. Процитовано 28 січня 2016.
  4. Лютнева втрата. Відійшов у засвіти кінорежисер Микола ЛІТУС. Архів оригіналу за 23 лютого 2022. Процитовано 22 лютого 2022.

Література

ред.
  • Кино и время. Вып. 3-й. Режиссеры советского художественного кино. М., 1963. — С.163.

Посилання

ред.