Добронравов Микола Миколайович
Добронравов Микола Миколайович (рос. Добронравов Николай Николаевич; 22 листопада, 1928, Ленінград — 16 вересня 2023[3]) — радянський і російський актор, поет і драматург. Лауреат Премії Ленінського комсомолу (1978) і Державної премії СРСР (1982).
| Добронравов Микола Миколайович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
22 листопада 1928 Ленінград, РСФРР, СРСР |
| Помер |
16 вересня 2023[1] (94 роки) Москва, Росія |
| Поховання | Новодівичий цвинтар |
| Країна |
 СРСР Росія |
| Діяльність | поет, актор, письменник, поет-пісняр, автор пісень, педагог |
| Галузь | поезія[2], слова пісніd[2] і фільм[2] |
| Alma mater | Школа-студія МХАТ (1950) |
| Знання мов | російська |
| Членство | СП СРСР |
| Жанр | вірш і пісня |
| Батько | Q122681495? |
| Мати | Q122682188? |
| У шлюбі з | Олександра Пахмутова |
| Нагороди |
       |
| IMDb | ID 7498319 |
Життєпис ред.
Народився у місті Ленінград (нині Санкт-Петербург).
На початку війни 1941—1945 рр. був евакуйований у місто Горький (нині Нижній Новгород). З 1942 року мешкав у поселенні Малаховка (Московська область), де закінчив середню освітню школу із золотою медаллю[4].
1950 року закінчив Школу-студію імені Немировича-Данченко, що утримувалась при МХАТ СРСР і мала статус виші. Закінчив також Московський міський Вчительський інститут ім. В. П. Потьомкіна, але не працював за фахом.
До початку 1960-х рр. працював актором у Московському театрі юних глядачів, де брав участь у виставах радянського і тогочасного репертуара. Водночас почав пробувати себе як драматург і літератор. Разом із актором Московського ТЮГа Сергієм Гребенніковим почав заробляти на новорічних програмах для радянських дітей, для радіовистав Всесоюзного радіо, на виставах для лялькових театрів. У співавторстві з Сергієм Гребенніковим була створена п'єса «Маяк загорается» у 1960 р.
Серед створеного для радянських дітей — оповідання «Скоро канікули», «Третій не зайвий» та інші[4].
З середини 1960-х рр. цілком перейшов на літературну працю. Почав створювати тексти для радянських пісень — від неглибоких і плакатних («Главное, ребята, сердцем не стареть!», «Трус не играет в хоккей», «И вновь продолжается бой»), пісень, що оспівували і героїзували комсомол до ліричних за змістом («Твой голос», «Беловежская пуща», «Как молоды мы были»). Автор слів пісні «Киев — красное солнышко». Загальна кількість текстів для пісень сягнула чотирьох сотень (400)[4].
Погляди ред.
Підтримав анексію Криму Російською Федерацією, подякувавши за це на телекамери в Кремлі Путіну[5][6].
Був фігурантом бази даних центру «Миротворець»[7].
Друковані поетичні збірки ред.
- «Вірші і пісні»
- «Вірші»
- «Сузір'я Гагаріна»
- «Вічна тривога»
- «Світить незнайома зірка»
Нагороди і премії ред.
- Премія Ленінського комсомолу (1978 р.)
- Державна премія СРСР (1982 р.)
- Орден Трудового Червоного Прапора (1984 р.) та інші[4].
Примітки ред.
- ↑ а б https://www.eg.ru/showbusiness/3597082-skonchalsya-nikolay-dobronravov/
- ↑ а б в Czech National Authority Database
- ↑ Помер автор радянських хітів Микола Добронравов, який дякував Путіну за Крим, Апостроф, 17.09.2023
- ↑ а б в г Биография Николая Добронравова. РИА Новости. 22 листопада 2013. Архів оригіналу за 11 серпня 2018. Процитовано 23 серпня 2015. (рос.)
- ↑ Бойкот російської попси. www.facebook.com (укр.). Процитовано 11 серпня 2018.
- ↑ Встреча с Александрой Пахмутовой и Николаем Добронравовым. Президент России (рос.). Архів оригіналу за 11 серпня 2018. Процитовано 11 серпня 2018.
- ↑ Центр «Миротворець»: Добронравов Микола Миколайович
Джерела ред.
- [1] [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (Біографія)
- [2] [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (російська нагорода — «За заслуги перед отечеством»)