Микола Бернуллі
Микола Бернуллі (нім. Nikolaus II. Bernoulli; 1695—1726) — швейцарський юрист та математик.
| Микола Бернуллі | |
|---|---|
нім. Nikolaus Bernoulli  | |
.jpeg) | |
| Ім'я при народженні | нім. Niklaus Bernoulli[1]  |
| Народився | 6 лютого 1695[2][3] Базель, Стара швейцарська конфедерація[2] |
| Помер | 31 липня 1726[2][3] (31 рік) Санкт-Петербург, Російська імперія[4][2] ·туберкульоз і hectic feverd[2] |
| Країна | Швейцарія Російська імперія |
| Місце проживання | Стара швейцарська конфедерація |
| Діяльність | математик, викладач університету |
| Галузь | математичний аналіз, теорія ймовірностей, диференціальне числення і механіка |
| Alma mater | Базельський університет (1715)[2] |
| Знання мов | французька, німецька, швейцарський діалект, англійська, італійська і російська |
| Заклад | Падуанський університет[5] і Санкт-Петербурзький державний університет[2] |
| Членство | Петербурзька академія наук |
| Рід | Сім'я Бернуллі |
| Батько | Йоганн Бернуллі |
| Мати | Dorothea Falknerd |
| Родичі | Якоб Бернуллі, Nicolaus Bernoullid і Hieronymus Bernoullid |
| Брати, сестри | Даніель Бернуллі, Йоган II Бернулліd і Anne Catherine Bernoullid |
Біографія
ред.Микола Бернуллі народився 6 лютого 1695 року в місті Базелі; син Йоганна Бернуллі. З дитячих років відрізнявся жвавістю розуму і видатними здібностями, і на восьмому році говорив голландською, німецькою, французькою та латинською мовами.
Після закінчення курсу гімназії в Базелі, Бернуллі вступив до університету і в 1711 році, шістнадцяти років від народження, отримав ступінь магістра філософії. Зайнявся, за бажанням батька, вивченням правознавства, в 1715 році Бернуллі захистив дисертацію на ступінь ліценціанта.
Одночасно, під керівництвом батька Бернуллі займався математикою; в січні 1716 роки йому вдалося вирішити запропоновану Лейбніцем задачу про прямокутних траєкторіях і тим здобути популярність серед математиків. У 1723 році, після подорожі по Італії і Франції, Бернуллі був призначений професором права в Базелі.
У жовтні 1725 він прибув, на запрошення президента петербурзької Академії наук Блументроста, в Петербург і зайняв в Академії кафедру механіки. Основні праці в області диференціальних рівнянь та механіки.
Після восьмимісячного перебування в Петербурзі Микола Бернуллі захворів та помер 31 липня 1726 року.
Література
ред.- Бернулли, Яков // Русский биографический словарь : в 25 т. — СПб.—М., 1896—1918. (рос.)
- Бернулли // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Посилання
ред.- Джон Дж. О'Коннор та Едмунд Ф. Робертсон. Микола Бернуллі в архіві MacTutor (англ.)
- ↑ VIAF — [Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
- ↑ а б в г д е ж и Архів історії математики Мактьютор — 1994.
- ↑ а б в Complete Dictionary of Scientific Biography — Детройт: Charles Scribner's Sons, 2008. — ISBN 978-0-684-31559-1
- ↑ Русский биографический словарь / под ред. А. А. Половцов, Н. П. Чулков, Н. Д. Чечулин и др. — СПб, Москва.
- ↑ https://books.google.cat/books?id=6SzvCAAAQBAJ — С. 6.