Відкрити головне меню
U133 «Миколаїв»
Фрегат Миколаїв.jpg
Фрегат «Миколаїв» перед утилізацією
Служба
Тип/клас фрегат,
сторожовий корабель
Держава прапора СРСР СРСР, Україна Україна
Належність ВМС ЗС України
Корабельня СБЗ «Залив»,
Керч, СРСР СРСР
Закладено 12.07.1978
Спущено на воду 03.06.1979
Введено в експлуатацію 29.12.1979
Виведений зі складу флоту 2001
Статус списаний
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж нормальний — 2975 т,
повний — 3200 т
Довжина 123 м
Ширина 14,2 м
Осадка 4,28 м
Технічні дані
Рухова установка ГЕУ Газотурбинна: 2 форсажні газові турбіни ДК59 — 36000 к.с.
2 маршеві крейсерського ходу М-62А — 10000 к.с. та ЕЕУ 5 дизель-генераторів по 500 кВт
Гвинти 2 гвинти фіксованого кроку
Швидкість повного ходу — 32,2 вузлів
економічного ходу — 14 вузлів
Автономність плавання 5000 (14) миль
30 діб по запасах провізії
Екіпаж 197 чоловік, в тому числі 22 офіцерів
Озброєння
Артилерія 2х1 100-мм АУ АК-726
Торпедно-мінне озброєння 2х4 533-мм ТА ЧТА-53-1135,
2х12 213-мм РБУ-6000
Ракетне озброєння 1х4 ПЧРК «Раструб» КТ-М-1135
Зенітне озброєння 2х2 ПУ ЗРК «Оса-МА-2» ЗИФ-122

«Микола́їв» — фрегат проекту 1135М (шифр «Буревісник», англ. Krivak-II class за класифікацією НАТО) багатоцільовий корабель Військово-Морських Сил України. Бортовий номер U133. До 01.08.1997 — сторожовий корабель Чорноморського флоту «Безукоризненний» (рос. «Безукоризненный»).

Особливості проектуРедагувати

Проект 1135М є еволюцією проекту великих протичовнових кораблів 1135, який був створений на перехресті двох напрямків в еволюції протичовнових кораблів радянського флоту — малих (проекти 159 і 35) і великих (проект 61). У той час Радянський ВМФ виходив у світовий океан, і його головним завданням вважалася боротьба з атомними підводними човнами потенційного противника.

Тактико-технічне завдання на проект 1135 було сформоване у 1964 році. Основне призначення сторожового корабля було «тривале патрулювання з метою пошуку і знищення підводних човнів противника і охорона кораблів і суден на переході морем». В результаті був створений вдалий проект газотурбінного корабля, здатного діяти в морській зоні. Вперше на вітчизняному кораблі відносно невеликої водотоннажності вдалося розмістити потужне протичовнове озброєння, включаючи ПЧРК «Мєтєль»[1].

Проект 1135М є подальшою модернізацією проекту 1135: на кораблях проекту артилерійський комплекс АК-726-МР-105 зі спареними 76-мм артустановками замінений потужнішим АК-100-МР-145 з двома одногарматними 100-мм АУ АК-100, протичовновий ракетний комплекс замінений сучаснішим УРПК-5 «Раструб» з ракетоторпедою 85РУ, здатною уражати не тільки підводні, а і надводні цілі, встановлені потужніші ГАС, що призвело до збільшення водотоннажності на 140 тонн[2].

Всього у 19731981 роках було побудовано 11 сторожових кораблів проекту 1135М[2].

Історія корабляРедагувати

Великий протичовновий корабель «Безукоризненний» (заводський № 15)  був зарахований в списки кораблів ВМФ СРСР 16 травня 1977 року, але 28 червня того ж року був перекласифікований в сторожовий корабель (СКР).

Закладений на Керченському суднобудівному заводі «Залив» 12 липня 1978 року. Спущений на воду 3 червня 1979 року. Підписання акту про прийняття корабля до складу ВМФ СРСР відбулося 29 грудня 1979 року, а 3 березня 1980 року він був включений в склад 30-ї дивізії протичовнових кораблів Чорноморського флоту[1].

В 1981 році під час бойової служби в Середземному морів складі 5-ї оперативної ескадри брав участь в арабо-ізраїльському конфлікті, з 27 вересня по 2 жовтня 1981 року здійснив захід до порту Ель-Джезаїр (Алжир).

У 1987 році з 26 по 31 березня здійснив візит в Стамбул (Туреччина), а у 1991-му з 15 по 19 серпня — в Констанцу (Румунія). В 1994 році за виконання артилерійських стрільб в складі КУГ корабель отримав приз Головнокомандувача ВМФ[1].

14 липня 1997 року, згідно з українсько-російською угодою про параметри розподілу Чорноморського флоту розпочався процес передачі корабля ВМС України. В склад Військово-Морських Сил України корабель увійшов 1 серпня 1997 року, де отримав назву «Миколаїв» і бортовий номер U133[3].

В 1998 році пройшов доковий ремонт, але в подальшому через відсутність коштів на відновлення технічної готовності корабля в ВМС України як бойова одиниця не використовувався. У 2001 році виключений зі списків кораблів ВМС України та переданий для утилізації підприємству «Вторчермет». В тому ж році розібраний на метал[4].

ПриміткиРедагувати

  1. а б в Сторожевой корабль «Безукоризненный». Інформаційний ресурс «Черноморский флот» (рос.)
  2. а б Проект 1135 и 1135М. Военный портал (рос.)
  3. Додаток № 4 до Угоди між Україною і російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського флоту. Перелік військових кораблів та суден Чорноморського флоту, які належать Україні та Російській Федерації. План-графік передачі кораблів і суден ЧФ в склад ЗС Російської Федерації і України
  4. Павел Лакийчук. ЧФ России и ВМС Украины: «рожки да ножки» уже и навсегда? Причины, состояние, тенденции. Чорноморська безпека. № 3(17) 2010 Архівовано 26 квітень 2011 у Wayback Machine. (рос.)

ДжерелаРедагувати

  • Апальков Ю. В. Корабли ВМФ СССР. Справочник в 4 томах. — Санкт-Петербург : Галея Принт, 2005. — Т. ІІІ. Противолодочные корабли. Часть I. Большие противолодочные корабли. Сторожевые корабли. — 124 с. — ISBN 5-8172-0094-5.
  • Кузык Б.Н., Никольский В.И., Новичков Н.Н. Военные флоты мира. Справочник. — Москва : Национальный центр научно-технической информации, 2005. — 1250 с. — ISBN 5-98384-005-3.
  • Заблоцкий В.П., Костриченко В.В. Корабли и суда военно-морских сил Украины (краткий справочник). — Донецк : Украинский культурологический центр, 1998. — 40 с. — ISBN 966-95347-2-0.
  • Jane's Fighting Ships 2003—2004. — London, United Kingdom : Jane's Information Group, 2003. — ISBN 0-71062-623-1.

Див. такожРедагувати