Миколаївський академічний український театр драми і музичної комедії

Миколаївський національний академічний український театр драми та музичної комедії  — учасник багатьох всеукраїнських і міжнародних конкурсів та фестивалів, в яких посідав почесні місця, серед них: Міжнародний театральний фестиваль «Мельпомена Таврії», «Класика — сьогодні», «Херсонеські ігри», Всеукраїнський телефестиваль «Калинові острови», «Найкраща музична прем'єра» та багато інших. За роки свого існування театр побував на гастролях майже в 100 містах. І сьогодні він активно гастролює по області, працює в інших регіонах України.

Театр проводить благодійну та шефську діяльність: для дітей-сиріт, дітей-інвалідів, дітей з малозабезпечених сімей, а також малозабезпечених пенсіонерів, безкоштовно показує вистави.

Миколаївський академічний український театр драми і музичної комедії
Миколаївський академічний український театр драми і музичної комедії
Миколаївський академічний український театр драми і музичної комедії

46°57′43″ пн. ш. 31°59′27″ сх. д. / 46.96213660002777601° пн. ш. 31.99086780002777886° сх. д. / 46.96213660002777601; 31.99086780002777886Координати: 46°57′43″ пн. ш. 31°59′27″ сх. д. / 46.96213660002777601° пн. ш. 31.99086780002777886° сх. д. / 46.96213660002777601; 31.99086780002777886
Країна Україна Україна
Місто
Адреса
вул. Дунаєва, 59
Тип драматичний театр
Статус академічний
Відкрито 1 листопада 1927 року
Колишні назви Миколаївський державний театр юного глядача
Миколаївський український театр драми та музичної комедії
Миколаївський обласний український музично-драматичний театр.
Репертуар музична драма і комедія, мюзикли і шоу-програми на українському, російському і світовому класичному і сучасному матеріалі
Керівництво Директор-художній керівник театру Берсон Микола Семенович
Головний режисер театру Ігнатьєв Олег Григорович
maut.com.ua
Ідентифікатори і посилання


CMNS: Миколаївський академічний український театр драми і музичної комедії у Вікісховищі

ІсторіяРедагувати

1927—1980Редагувати

Біографія Миколаївського академічного українського театру драми та музичної комедії розпочалася 1 листопада 1927 року зі створення при Миколаївській окружній політосвіті Театру юного глядача. Прем'єрний спектакль Театру юного глядача «Подвиги Геркулеса» пройшов 26 січня 1928 року на сцені клубу піонерів. П'єсу переробив і поставив В. Г. Кредін.

Хрещеними батьками театру, кураторами та педагогами стали народні артисти Радянського Союзу: легенда московського малого театру Олександра Яблочкіна, видатний актор МХАТу Микола Плотников, учениця та сподвижниця видатного українського театрального діяча Леся Курбаса Софія Мануйлович, брати Роберт та Рафаїл Адельгейми.

У серпні 1959 року було об'єднано трупи Миколаївського державного театру юного глядача та Миколаївського пересувного українського театру ім. Т. Г. Шевченка в один колектив  — Миколаївський обласний український музично-драматичний театр. Восени 1925 року в будівлі клубу юних піонерів з'явився драмгурток «Красный галстук». Його керівником, режисером, завідувачем музичною частиною став В. Г. Кредін. При драмгуртку було організовано два музичні дитячі колективи  — шумовий оркестр і хор.

1980—2001Редагувати

У 1980 році театру присвоїли новий статус  — Миколаївський український театр драми та музичної комедії. Під керівництвом головного режисера театру, заслуженого діяча мистецтв України Олега Ігнатьєва миколаївці послідовно опановують великі за обсягом форми. Уже перші вистави («Два клени» Є. Шварца, «Містерія — буф» В. Маяковського, «Сволота» Я. Гловацького) поставлені ним, стали переможцями республіканських та всесоюзних конкурсів. Як майстер режисури музичних вистав Олег Ігнатьєв потішив меломанів класичними оперетами: «Містер Ікс» та «Моя чарівна леді». Величезний успіх у глядачів і прихильне ставлення критики мали його постановки в інших жанрах: гостра соціальна актуальна драма «Нелегалка» сучасного автора А. Крима, літературно-музична фантазія «Франческа де Ріміні», філософська вистава-роздум «Чудова потвора» («Езоп») Г. Фігейреду, що стала лауреатом Міжнародного фестивалю «Боспорські агони».

Очоливши у 1988 році театр, заслужений діяч мистецтв та заслужений працівник культури України, а водночас архітектор, будівельник та натхненник грандіозної перебудови театру, Микола Берсон[1] докладає максимум зусиль для того, щоб Миколаївський український театр драми та музичної комедії став найкращим в Україні. Тож цілком закономірно, що у повністю реконструйованому театрі форма і зміст гармонійно поєднуються. І інтер'єр, і постановки театру свідчать про справжню любов до глядачів, турботу про моральне й духовне збагачення громадян. У Миколаївському театрі народився й ось уже понад 15 років успішно працює театр-супутник «Академія пані Куліси». Саме в театрі драми та музичної комедії широко заявив про себе оригінальний жанр театралізованої дії — свята, а саме: «День незалежності України», «День матері», «День людини похилого віку», «Різдвяний подарунок дітям» тощо. Театр успішно впроваджує святкування суто національних свят День святого Миколая, Василя, Маланки, Різдвяні щедрування тощо.) Нині колектив театру успішно опановує жанр опери. Належне місце в репертуарі посіли опери «Запорожець за Дунаєм» П.Гулака-Артемовського та «Катерина» М.Аркаса. У театрі стало доброю традицією запрошувати для постановки вистав провідних режисерів із найкращих театрів України. З 1999 року Миколаївський академічний український театр драми і музичної комедії щорічно бере участь в Міжнародному театральному фестивалі «Мельпомена Таврії».[2]

2001-сучасна добаРедагувати

Зірковий час для театру настав у вересні 2001 року, коли йому було присвоєно статус академічного. У 2005 році театр відкрив малу сцену. Від початку вона демонструвала великі творчі досягнення. Завдяки виставам, поставленим на малій сцені,  — «GSP», «Орхідея, Амариліс і Троянда», «Виконавець бажань», «Бабье лето» — збільшилася кількість прихильників улюбленого театру. Одним з напрямків Малої сцени є просвітницька діяльність (створено низку літературних композицій до ювілеїв видатних постатей країни та області). Головним аспектом роботи театру є популяризація національної історії та культури («Бандура — душа співає», «Вечорниці», Шевченківські дні).

Беззаперечно, одним з основних показників роботи театру є відвідуваність вистав. Практично всі квитки на вистави Миколаївського академічного українського театру розкуповуються заздалегідь Кожного сезону тут відбувається 8-9 прем'єр Лише за останні десять років театр показав 3200 вистав, які подивилися понад 1,5 мільйона глядачів. Заповнюваність глядацької зали становить 97 %. За більш ніж 90 років театр побував з гастролями у 100 містах України та колишнього Радянського Союзу.[3]

  В свой праздник мы делаем подарок зрителям, ведь не стоит забывать,
что именно зритель  — это наш Бог и кумир
 

Берсон Микола Семенович

В листопаді 2017 року театр відзначив своє 90-річчя грандіозним бенефісом під назвою «90 перлин на оксамиті рампи»[4][5]. Кожного сезону театр здійснює 10-12 прем'єр[6].

З 2018 року театр намагається отримати статус національного. Голова ОДА та обласна рада направили відповідного листа до Міністерства культури. У січні 2019 року з'явилось повідомлення про практично 100% готовність підписання відповідного документу, але потім все затихло. У 2020 році після візиту до Миколаєва президента України, мер міста Олександр Сєнкевич оголосив про поновлення цього процесу.[7]31 травня 2021 року Миколаївському академічному українському театру драми та музичної комедії присвоєно статус національного Указом президента України.

Сучасне керівництвоРедагувати

Директор-художній керівник театру  — Берсон Микола Семенович, народний артист України, заслужений діяч мистецтв України, заслужений працівник культури України, голова Художньої ради театру, повний кавалер ордену"За заслуги", доцент, почесний громадянин міста Миколаєва.

Головний режисер театру  — Ігнатьєв Олег Григорович, заслужений діяч мистецтв України.

Головний диригент театру  — Урес Віктор Юхимович, заслужений артист України.

Головний балетмейстер театру  — Хижняк Олена Едуардівна, заслужений працівник культури України[8][9].

Головний хормейстер театру  — Авраменко Наталія Петрівна, заслужений працівник культури України

Головний художник театру — Чухрій Тетяна Анатоліївна

Завідувач літературно-драматургічною частиною — Головченко Богдан Вячеславович

Народні артистиРедагувати

Заслужені артистиРедагувати

Провідні артистиРедагувати

  • Арнаут-Руденко Оксана . Артистка. Працює з 2001 року.
  • Артеменко Яна. Артистка. Працює з 1996 року.
  • Маруженко Віктор. Артист
  • Мамикін Олег. Артист
  • Тамарянський Микола. Артист.
  • Магльованний Олександр.Працює з 1996 року Артист.
  • Лубенець Світлана. Артистка. Працює з 2003 року
  • Винник Тетяна. Артистка
  • Полоз Феодора. Артистка

Молоде поколінняРедагувати

В період з 2012 року в театрі сформувався міцний творчий кістяк акторської молоді, який поряд з досвідченими колегами представлений у всьому репертуарі театру

  • Студзінська Олександра
  • Студзінський Євген
  • Полторак Кирило
  • Леонтьєва Інна
  • Гедз Дмитро
  • Рижкова Наталія
  • Чернега Інна
  • Засипко Ксенія
  • Юрченко Михайло
  • Балашов Олег

БалетРедагувати

  • Бенер Любов
  • Бойко Катерина
  • Кулік Сергій
  • Батрак Дмитро
  • Ляхова Тетяна
  • Тарасенко Іван
  • Савета Євген
  • Савета Юлія
  • Лозан Марія
  • Шевченко Катерина
  • Кисиленко Віктор
  • Шарабріна Ксенія
  • Василевич Максим
  • Валяренко Дмитро
  • Яковлєв Ілля
  • Диренко Катерина

ОркестрРедагувати

Головний диригент  – з.а. України Віктор Урес

  • Посторонко Олександр  – Диригент
  • Галкіна Каріне — скрипка (концертмейстер)
  • Нікітін Олександр — контрабас (інспектор оркестру)
  • Адігамов Олексій — фагот
  • Богма Олександр — труба
  • Богма Тетяна — скрипка
  • Голянич Петро — труба
  • Григоренко Оксана — альт
  • Дімітрішина Світлана — гобой
  • Івченко Ольга — віолончель
  • Мішанкіна Євгенія — скріпка
  • Онещук Інна — скріпка
  • Пальцев Валерій — ударні
  • Пасько Антон — скріпка
  • Скулімовський Генадій — альт
  • Стулов Олександр — кларнет
  • Росінець Юлія — фортепіано
  • Чередніченко Анатолій — валторна
  • Шалатинський Володимир — тромбон
  • Шиян Валерій — кларнет
  • Мельник Каміла — флейта

ПриміткиРедагувати

  1. Берсон Микола Семенович — людина року Архівовано 8 січень 2014 у Wayback Machine. (рос.)
  2. Театри-учасники фестивалю «Мельпомена Таврии» Архівовано 5 жовтень 2008 у Wayback Machine. (рос.)
  3. Гастролі Миколаївського академічного українського театру драми і музичної комедії. Архів оригіналу за 9 серпень 2013. Процитовано 11 квітень 2013. 
  4. «90 перлин на оксамиті рампи» : Николаевский муздрам отметил юбилей - Информационно аналитическая интернет газета MK.MK.UA.. www.mk.mk.ua. Процитовано 2019-02-18. 
  5. С Мельпоменой в сердце: Николаевский муздрам помпезно отпраздновал свой 90-й день рождения. niklife.com.ua (ru). Процитовано 2019-02-18. 
  6. В николаевском «муздраме» рассказали о чертовой дюжине премьер и «молодой крови» в труппе театра. niklife.com.ua (ru). Процитовано 2019-02-18. 
  7. Український театр у Миколаєві нарешті може отримати статус національного - imykolayivchanyn.com. imykolayivchanyn.com (uk). Процитовано 2020-08-28. 
  8. а б УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №834/2019. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua). Процитовано 2019-11-09. 
  9. User, Super. Хижняк О.Е. maut.com.ua. Процитовано 2016-08-15. 

ПосиланняРедагувати