Миколаївська церква (Лютенька)

Миколаївська церква – дерев’яний храм що існував на території села Лютенька приблизно із 1700 до 1930-х років.

Історія.Редагувати

Час будівництва найдавнішої відомої церкви в ім’я св. Миколая в сотенному містечку Лютенька Гадяцького полку (тепер с. Гадяцького району) невідомий. Найдавніша письмова згадка про її існування датувалася 1742, про це свідчили метричні книги, які зберігалися в храмі на поч. 20 ст. Це була дерев’яна, п’ятибанна, тривівтарна церква. Бокові вівтарі були освячені на честь Покрови Пресвятої Богородиці та святого великомученика Пантелеймона. 1790 з дозволу київського митрополита Самуїла (Мисливського) церкву перебудували, 1893 поставили на мурований цоколь і прибудували дерев’яну дзвіницю. У 1902 володіла 180 кв. саж. церковної землі під погостом, 4 дес. 809 кв. саж. орної, 40 дес. ружної землі. Мала муровану церковну сторожку. Діяли: у парафії – школа грамоти, церковнопарафіяльна школа (містилася у власному будинку), церковнопарафіяльне попечительство. 1902 парафіян – 1608 душ чоловічої, 1538 душ жіночої статі; 1912 парафіян привілейованих станів – 23, міщан – 81, козаків – 2155, селян – 656.

У книзі Грановського «Полтавская єпархия в ея прошлом и настоящем» читаємо: «…церковь деревяная на каменом фундаменте в одной связи с такой же колокольней... Земли церковной 180кв. сажен , пахотной –4дес.809кв.саж., ружной –40дес. … Судя по тому, что при ней метрики ведуться с 1742 года, нужно думать , что церковь существовала уже  в то время. В 1790г. по дозволению митрополита Самуила церковь была перестроена. Теперешняя церковь трехпрестольная . Пределы во имя Покрова Пресвятой Богородицы и великомученика Пантелимона. При церкви также есть приписная кладбищенская церковь Усекновения Главы Иоанна Предтечи, устроенная в 1765 году , по дозволению митрополита Гавриила за подписью которого был выдан и святой антиминс в 1775г., а в 1884г. перестроено.»

При церкві діяла церковна школа. В 1902г. вчителем був Примєркін Володимир, син священника, який закінчив курси Лубенської братської вчительської школи.

Зруйнована радянською владою 1930-х роках.

Клірики.Редагувати

Відомі: Василь Левенець, Леонтій Зеленовський (пом. 1786), Матвій Ренецький (пом. 1792), Михайло Петрашевський (пом. 1811), Андрій Яновський (1866) Іоанн Пантелеймонович Діаконенко (1902, 1912, у сані священика з 1886, нагороджений набедреником 1892);

Псаломщики.Редагувати

Володимир Васильович Прилипкін (1902, на посаді з 1901), Федір Миколайович Білик (1902, на посаді з 1901), Стефан Іоаннович Євфимович (1912), Євдоким Олексійович Прокопенко (1912), Олександр Петрович Тарасевич (позаштатний 1902, 1912),Олександр Скитський(до 1902), Віталій Григорович Кирієв (позаштатний 1902);

Церковні старости.Редагувати

Селянин Яків Козик (1902), козак Трохим Максимович Скаженик (1912).

ДжерелаРедагувати

  • Приход  Свято-Успенської церкви с Лютенька МІЩЕНКО О.М.
  • Полтавские_епархиальные_ведомости._1866._№24_(офиц.).pdf
  • Літ.: Клировая книжка…, 1902. – С. 56; Справочная клировая книга…, 1912. – С. 8. В. О. Мокляк, Т. П. Пустовіт.
  • Історія України багатокультурна автор: Всеукраїнська асоціація «Нова Доба»
  • ЛЮТЕНЬКА с., Гадяцький р­н. Православної Церкви громада. Іоанно-­Предтеченська церква.
  • Історія України багатокультурна автор: Всеукраїнська асоціація «Нова Доба»

Див. також.Редагувати