Миколай Сенявський (військовик)

польський шляхтич
Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проєкту.

Микола Сенявський (пол. Mikołaj Sieniawski; пом. перед 12 травня 1584[3][4]) — шляхтич, військовик, державний діяч Королівства Ягеллонів, Речі Посполитої. Представник спольщеного українського шляхетського роду Сенявських гербу Леліва.

Микола Сенявський
ПсевдоMikołaj Sieniawski
Народився1520
Бережани (замок)
Померперед 12.5.1584
ПохованняQ130601342? Редагувати інформацію у Вікіданих
ГромадянствоКорона Польська
Місце проживанняБережани
Діяльністьдипломат Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадакам'янецький каштелян
стрийський староста
Військове званняпольний гетьман коронний
РідСенявські
БатькоМиколай Сенявський Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиKatarzyna Koład Редагувати інформацію у Вікіданих
Родичібрати Геронім та Рафаїл Сенявські
Брати, сестриГеронім Сенявський і Рафал Сенявський Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зAnna Sapiehad[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Герб
Герб

Герб Леліва

Життєпис

ред.

Син великого коронного гетьмана Миколи Сенявського та його дружини Катажини з Ко́лів (primo voto Язловецька) (пом. до 1544) — доньки підкоморія галицького, польного коронного гетьмана Яна Ко́ли, вдови Теодорика Язловецького-молодшого (пом. по 1544 р., внук Теодорика Бучацького-Язловецького), старший брат Рафаїла Сенявського.

Був співвласником Бережан. Мав посаду польного коронного гетьмана з 1569 року, каштеляна Кам'янця-Подільського (з 1576 року), стрийського старости (в 1567 році Львівський латинський архієпископ Станіслав Сломовський був одним з комісарів короля при передачі староства М. Сенявському[5])[6]. У червні 1575 року маршалок великий коронний Анджей Опалінський заставив йому частину Рогатинського староства. Під час виправ С. Баторія мав квартальну гетьманську плату 350 злотих.[3]

За його розпорядженням після наказу короля С. Баторія на львівській площі Ринок прилюдно стратили правителя Молдавського князівства Янку V Сасула.[7]

Був похований у своїй головній резенції — Бережанах[3] — в родинній каплиціусипальниці Сенявських — костелі Святої Трійці Бережанському замку.[8]

Сім'я

ред.

Був одружений, дружина — Ганна Сапіга (шлюб близько 1560 р., донька Михайла Сапіги, внучка маршалка Великого князівства Литовського Івана Сапіги[9]) — вдова житомирського старости князя Андрія Пронського). Діти:

Примітки

ред.
  1. Гісторыя Сапегаў : жыццяпісы, маёнткі, фундацыіМінск: Віктар Хурсік, 2017. — С. 88. — 586 с. — ISBN 978-985-7025-75-6
  2. Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku / за ред. J. WolffWarszawa: 1895. — С. 400.
  3. а б в Nagielski M. Sieniawski Mikołaj h. Leliwa (ok. 1520—1584)… — S. 134.
  4. 1587 → Sieniawscy (01) [Архівовано 6 січня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
  5. Kaniewska I. Słomowski Stanisław h. Abdank (zm. 1575) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polska Akademia Nauk, Drukarnia Uniwersytetu Jagiellońskiego, 1999. — T. XXXIX/1, zeszyt 160. — S. 5—7. (пол.)
  6. а б Sieniawscy (01) [Архівовано 6 січня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
  7. Zubrzycki D. Kronika miasta Lwowa [Архівовано 15 квітня 2015 у Wayback Machine.]. — Lwów : 1844. — S. 206—207. (пол.)
  8. Janas E., Kłaczewski E., Kurtyka J., Sochacka A. (opracowali). Urzędnicy podolscy XIV—XVIII wieków. — Kórnik, 1998. — S. 67. — ISBN 83-85213-00-7 całość, ISBN 83-85213-22-8. (пол.)
  9. Sapiehowie (03) [Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)

Джерела

ред.

Посилання

ред.