Миколай Радзивілл Амор
Микола Радзиві́лл «Amor Poloniae» (пол. Mikołaj Radziwiłł «amor Poloniae», лит. Mikalojus Radvila II Amor Poloniae); 1470–1521) — державний, військовий і політичний діяч Великого князівства Литовського. Представник княжого роду Радзивіллів гербу Труби. Великий канцлер литовський з 1510, троцький (1505—1510) і віленський (з 1510) воєвода. Мав також посади крайчого литовського (1488—1493), підчашого литовського (1493—1505), маршалка великого литовського (1505). Засновник гонязько-мядельської лінії роду Радзивіллів, яка, однак, згасла вже у наступному поколінні.[5] Відомий також як Миколай II Радзивілл.
Микола Радзивілл «Amor Poloniae» | |
---|---|
Народився | близько 1470 |
Помер | 1521[1][2] або січень 1522[3] |
Країна | Велике князівство Литовське |
Діяльність | офіцер |
Титул | князь |
Посада | канцлер, воєвода віленський та троцький, маршалок великий литовський |
Рід | Радзивілли |
Батько | Миколай Радзивілл (Старий)[4] |
Мати | Sofija Ona Manvydaitėd |
Родичі | батько Микола Радзивілл «Старий» мати Софія Монивид |
Брати, сестри | Юрій Радзивілл, Ян Радзивілл «Бородатий», Войцех Радзивілл і Анна Радзивілл |
У шлюбі з | Єлизавета Сакович |
Діти | сини Микола (†1529/1530), Ян (†1542), Станіслав (†1531) |
Біографія
ред.Син Миколи Радзивілла «Старого» та його дружини Софії Монивид. Брав участь у військових походах Костянтина Острозького, зокрема, у невдалій битві над Ведрошею (1500) та переможній битві під Клецьком (1506).
У 1515 році очолював посольство Великого князівства Литовського на з'їзді Ягеллонів і Габсбургів, що проходив у Братиславі та Відні.
У 1518-му отримав з рук імператора Максиміліана I титул князя Священної Римської імперії «на Гоньондзі і Мяделі».
Був затятим прихильником польсько-литовської унії, за що і отримав прізвисько «amor Poloniae». Брав участь у тривалому міжусобному військовому конфлікті з воєводою троцьким Альбрехтом Гаштольдом.
Микола Радзивілл «amor Poloniae» був одним з ініціаторів створення Першого Литовського Статуту.
Помер наприкінці жовтня чи на початку листопада 1521 р., був похований у латинській катедрі у Вільнюсі.[6]
Власність
ред.Після смерті батька у спадок отримав численні маєтки в Литві (Ширвінтос, Кедайняй, Упнікі, Солі та ін)., на Підляшші (Гоньондз, Райгород, Книшин), Холхлово і Хотенчиці біля Молодечно, мав Бобруйську волость, Бєльське староство. Родовий маєток знаходився у Гоньондзі.
Сім'я
ред.Був одружений з Єлизаветою з роду Саковичів гербу Помян (донька троцького воєводи Богдана Саковича, його єдина спадкоємиця), від якої мав дітей:
- Ян — жмудський староста
- Станіслав і Микола,[6]
- Єлизавета (Анна) — дружина князя Івана (Януша) Гольшанського-Дубровицького.[7]
- Олена — дружина князя Юрія Семеновича Олельковича
- Софія — дружина Яна Заберезинського.[6]
Від сина Яна залишились лише внучки, тому весь багатий спадок Миколи ІІ Радзивілла «amor Poloniae» перейшов до інших родів, найбільше до Кішки.
Портрети
ред.Примітки
ред.- ↑ а б https://www.ipsb.nina.gov.pl/a/biografia/mikolaj-radziwill-h-traby-kanclerz
- ↑ а б Pas L. v. Genealogics — 2003.
- ↑ а б Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 73, 160.
- ↑ Radziwiłłowie herbu Trąby — Warszawa: Archiwum Główne Akt Dawnych, Wydawnictwo DiG, 1996. — 67 с. — ISBN 83-85490-62-0
- ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 вересня 2011. Процитовано 17 січня 2013.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ а б в Błaszczyk G. Radziwiłł Mikołaj h. Trąby (ok. 1470—1521)… — S. 319.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 3 січня 2015. Процитовано 17 січня 2013.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Джерела
ред.- Błaszczyk G. Radziwiłł Mikołaj h. Trąby (ok. 1470—1521) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987. — T. XXX/2, zeszyt 125. — S. 316—319. (пол.)
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1740. — T. 3. — 937 s. — S. 811—812. (пол.)
- Semkowicz W. O litewskich rodach bojarskich zbratanych ze szlachtą polską w Horodle 1413 r. // Rocznik Towarzystwa Heraldycznego we Lwowie t. V — rok 1920. — Kraków, 1921. — S. 42 (Wielkopolska Biblioteka Cyfrowa [Архівовано 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.]) (пол.)
Посилання
ред.- Mikołaj ks. Radziwiłł h. Trąby (ID: 1.1432.16) [Архівовано 7 квітня 2016 у Wayback Machine.]. (пол.)
Попередник Микола Радзивілл «Старий» |
Воєвода віленський 1510—1521 |
Наступник Гаштольд Альбрехт Мартинович |