Відкрити головне меню

Андрій Михайлович Миклашевський (д/н — пом. квітень 1751) — український державний діяч часів Гетьманщини.

Андрій Миклашевський
Народився невідомо
Помер 1751
Титул шляхтич
Посада стародубський наказний полковник
Термін 1729-1730
Конфесія православ'я
Рід Миклашевські
Батько Михайло Миклашевський
У шлюбі з Марина Юріївна Святополк–Четвертинська
Євфросинія Павлівна N
Діти 3 сина і 1 донька
Герб

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Походив з впливового шляхетсько-старшинського роду Миклашевських. Старший син Михайла Миклашевського, стародубського полковника. Стосовно прізвища матері існують дискусії.

1706 року втратив батька, після чого опинився під протекцією гетмьана Івана Мазепи. 1707 року розпочав службу в Стародубському полку. 1709 року брав участь у Полтавській битві на боці російського імператора Петра I. 1716 року отримавтитул значного військового товариша. У 1719 році отримав універсал гетмьана Івана Скоропадського на с. Білий Колодязь в заміну за с. Паліївку, надану царем його батькові, і відібрану на Гамаліївський монастир.

Оженився на представниці князівського роду Святополк-Четвертинських. 1729 року призначається наказним полковником стародубським (до 1730 року). 1732 року оженився вдруге. 1735 року стає бунчуковим товаришем в Стародубському полку. 1745 року мав судову справу за землю з вдовою полкового осавула Ханенка. В тому ж році подав чолобитну про слідство про спірні землі з Ганною, вдовою полкового осавула Пилипа Данченка.

Майнові справиРедагувати

Мав 8 дворів куренчиків у с. Ярцево. У с. Нижньому мав 102 ґрунтових двора і 102 бобильські хати. Володів руднею Вепринською.

РодинаРедагувати

1. Дружина — Марина, донька князя Юрія Андрійовича Святополк–Четвертинського

Діти:

  • Анастасія (бл. 1720—1784), дружина Григорія Борозни, бунчукового товариша
  • Петро (1724—бл. 1768), стародубський полковник
  • Михайло (1727—бл.1800)

2. Дружина — Євфросинія Павлівна N

діти:

  • Іван (1735—після 1787), надвірний радник, губернський «предводитель» Новгород–Сіверського намісництва

ДжерелаРедагувати

  • Кривошея В. В. Козацька еліта Гетьманщини. — К.: ІПіЕНД імені І. Ф. Кураса НАН України, 2008. — 452 с
  • Кривошея В. В., Кривошея І. І., Кривошея О. В. Неурядова старшина Гетьманщини. — К.: Стилос, 2009. — 432 с