Мещерський Платон Степанович

Мещерський Платон Степанович (19 листопада 1713(17131119) — 3 січня 1800) — Член Другої Малоросійської колегії (1764—1774 рр.) в Глухові, полковник, бригадир (1764), генерал-майор (1769), генерал-поручик (1773), князь

Платон Степанович Мещерський
Мещерский Платон Степанович
Платон Степанович Мещерський
Платон Степанович Мещерський
Прапор
Прапор
Член Другої Малоросійської колегії
1764 — 1774
Прапор
Прапор
Казанський губернатор
1774 — 1791
Попередник: Брандт Яків Іларіонович
Спадкоємець: Голеніщев-Кутузов Михайло Іларіонович
 
Народження: 8 (19) листопада 1713(1713-11-19)
Московська губернія, Московське царство
Смерть: 23 грудня 1799 (3 січня 1800)(1800-01-03) (86 років)
Російська імперія
Національність: росіянин
Країна: Російська імперія
Рід: Мещерськіd
Батько: Степан Іванович Мещерський
Діти: Олексій, Парасковія, Анастасія (в заміжжі — Тенишева), Наталія (Мусіна-Пушкіна)
 
Військова служба
Звання: полковник, бригадир (1764), генерал-майор (1769), генерал-поручик (1773), князь
Нагороди:
Орден Святого Андрія Первозванного
Орден Святого Андрія Первозванного
Шаблон:Орден Святого Володимира І ступеню
Орден Святого Олександра Невського
Орден Святого Олександра Невського
Орден Святої Анни
Орден Святої Анни

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Військова служба ред.

В 16 років П.Мещерський вступив на військову службу солдатом в Рязанський піхотний полк. У 1732 році брав участь в поході проти кримських татар під командуванням Людвіга Вільгельма Гессен-Гомбургського. За проявлену ним хоробрість був переведений в унтер-офіцери, а потім в 1735 році брав участь в Рейнському поході.

За клопотанням генерала Петра Петровича Лассі був переведений в обер-офіцери. Під командуванням генерала П.Лассі, С.Мещерский брав участь в Фінляндському поході, брав участь в занятті Фрідріхсгаму. До Росії С.Мещерский повернувся вже в званні полковника. Був командиром 69-го Рязанського піхотного полку.

Служба в Глухові ред.

У 1764 році, за клопотанням призначеного малоросійським генерал-губернатором Петра Олександровича Рум'янцева, С.Мещерский був обраний членом Другої Малоросійської колегії.

В 1769 році він отримав звання генерал-майора, а в 1773 році — генерал-поручика.

Казанське губернаторство ред.

У 1774 році С.Мещерский отримав Орден Святої Анни і в званні генерал-поручика призначений на посаду губернатора Казанської губернії, спустошеною Омеляном Пугачовим.

З 1780 по 1781 рік він одночасно керував ще й Симбірським намісництвом, в 1782—1783 роках — Пензенським, в 1785—1792 роках — Вятським намісництвом. У 1784 році отримав звання генерал-аншефа.

У 1781 році С.Мещерський був нагороджений Орденом Святого Олександра Невського, в 1787 році — Орденом Святого Володимира І степеня. При виході у відставку в 1792 році йому було даровано двадцять тисяч рублів сріблом.

У 1796 році імператор Павло I нагородив його Орденом Святого Андрія Первозванного, справив в повні генерали і призначив військовим губернатором в Казань і шефом полку його імені.

Смерть ред.

Помер князь С.Мещерський в селі Міхеєвське 23 грудня 1799 року. Поховання його розташовувалося в нижньому храмі зведеної на його кошти в 1771 році Знам'янської церкви, за правим криласом. У Міхеєвському були поховані також його дружина Надія Олександрівна (1736—1824), а також їхній син — Петро Платонович з дружиною Олександрою Миколаївною (1779—1845)Михеевское. Церковь Знамения Честного Креста Господня [Архівовано 29 грудня 2016 у Wayback Machine.].

Нагороди ред.

Сім'я ред.

Дружина: Надія Олександрівна Овцина (1736—1824)

Діти: Олексій, Парасковія, Анастасія (в заміжжі — Тенишева), Наталія (Мусіна-Пушкіна)

Джерела ред.

 
link=[1]


Примітки ред.