Мечеть Байракли (Белград)

Мечеть Байракли (серб. Bajrakli džamija, тур. Bayraklı Camii) — мечеть в Белграді. Єдина мечеть, що збереглася в столиці Сербії.

Мечеть Байракли
44°49′19″ пн. ш. 20°27′27″ сх. д. / 44.82220000002777738° пн. ш. 20.45750000002777824° сх. д. / 44.82220000002777738; 20.45750000002777824Координати: 44°49′19″ пн. ш. 20°27′27″ сх. д. / 44.82220000002777738° пн. ш. 20.45750000002777824° сх. д. / 44.82220000002777738; 20.45750000002777824
Тип споруди мечеть і костел
Розташування Сербія СербіяБелград
Початок будівництва 1668
Стиль Османська архітектура
Належність сунізм
Стан Monument of Culture of Great Importanced[1] і Пам'ятки культури під охороною в Сербіїd
Мечеть Байракли (Белград). Карта розташування: Сербія
Мечеть Байракли (Белград)
Мечеть Байракли (Белград) (Сербія)
Мапа
CMNS: Мечеть Байракли у Вікісховищі

Історія ред.

 

Точна дата її побудови невідома. За одними даними фортеця була зведена в період З 1660 по 1688 роки, при султані Сулеймані II, а в інших джерелах говориться, що вона була побудована 1523 року Алібегов Улук Газі Хаджіевроносом.

Байракли перекладається з турецької мови, як «з прапором», так як на мечеті вивішували прапор, щоб віруючі знали час молитви. У період з 1717 по 1739 року Сербія була окупована австрійцями, які переробили мечеть під католицьку церкву, проте з приходом турків вона знову повернула своє звання.

Під час війни мечеть двічі була пошкоджена, але практично відразу відновлювалася. Через рік після війни, в 1946 році мечеть була взята під охорону держави і оголошена пам'ятником культури.

У 2004 році унікальна пам'ятка Сербії була підпалена мародерами під час заворушень в Косово. Про цю мечеті, єдину, яка залишилася в Белграді, збереглося багато старих рукописів і документів.

Література ред.

  • Е. Челебија, Путопис: одломци о југословенским земљама I, Сарајево 1979. (17. век; Истанбул 1896)
  • Ф. Каниц, Србија — земља и становништво, књ.1, Београд 1986. (Лајпциг 1909)
  • А. И. Хаџић, Бајракли џамија у Београду, Годишњак Музеја града Београда бр.4, Београд 1957.
  • Ж. П.Јовановић, Из старог Београда, Београд 1964.
  • Р. Самарџић, Нови век: доба турске власти 1521—1804, у: Историја Београда 1, Београд 1974.
  • Д.Ђурић Замоло, Београд као оријентална варош под Турцима 1521—1867, Београд 1977.
  • А. Талунџић, Бајракли џамија у Београду, Мост — часопис за образовање, науку и културу бр.183, 94-нова серија, Мостар 2005.
  • С. Богуновић, Архитектонска енциклопедија Београда XIX и XX века, Београд 2005.
  • М.Ђ. Милићевић, Топографске белешке, у: Стари Београд — путописи из XIX века, Београд 2005.
  • С.и Д. Вицић, Поздрав из Београда 1895—1941, књ. 1, Београд 2008.
  • Бајракли џамија, досије споменика културе, Документација Завода за заштиту споменика културе града Београда.
  1. http://beogradskonasledje.rs/kd/zavod/stari_grad/bajrakli_dzamija.html