Мехув
Мєхув (або Міхов, Мехув; пол. Miechów; рос. Мѣховъ) — місто в південній Польщі. Адміністративний центр Меховського повіту Малопольського воєводства.
Мєхув Miechów | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Основні дані | ||||
50°21′ пн. ш. 20°01′ сх. д. / 50.350° пн. ш. 20.017° сх. д.Координати: 50°21′ пн. ш. 20°01′ сх. д. / 50.350° пн. ш. 20.017° сх. д. | ||||
Країна | Польща | |||
Регіон | Малопольське воєводство | |||
Столиця для | Меховський повіт і Ґміна Мехув | |||
Магдебурзьке право | 1290 | |||
Площа | 15,49 км² | |||
Населення | 11927 (2011)[1] | |||
· густота | 754 (2008[2]) осіб/км² | |||
Міста-побратими | Волочиськ, Україна | |||
Телефонний код | (48) 41 | |||
Часовий пояс | UTC+1 і UTC+2 | |||
Номери автомобілів | KMI | |||
GeoNames | 764917 | |||
OSM | ↑2664327 ·R (Ґміна Мехув) | |||
SIMC | 0947225 | |||
Поштові індекси | 32-200 | |||
Міська влада | ||||
Вебсайт | miechow.eu | |||
Мапа | ||||
| ||||
| ||||
Мєхув у Вікісховищі |
Історія
ред.У часи існування Королівства Польського і Речі Посполитої входив до складу Краківського воєводства. 1290 року отримав магдебурзьке право від Пшемисла II — князя великопольського і краківського.
За правління Владислава І Локетка самоврядування міста було частково обмежено, але свобода міщан від повинностей лишалася непорушною. Місто ніколи не було багатим. У Російській імперії був центром Міховського повіту Келецької губернії Царства Польського.
Розташовувався на старій дорозі Кельці — Краків, віддалений на одну третину від Кракова й на дві третини від Кельців[3].
Під час Другої світової війни в місті діяла делегатура Українського допомогового комітету[4].
Демографія
ред.Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:
Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 5570 | 1023 | 3867 | 680 |
Жінки | 6357 | 978 | 3757 | 1622 |
Разом | 11927 | 2001 | 7624 | 2302 |
Відомі люди
ред.Народилися
ред.Мешкали
ред.- Лев Левинський — український архітектор, автор багатьох церков у Східній Галичині.
- Станіслав Стемпковський — генеральний пробощ каноніків регулярних Божого гробу[6].
Примітки
ред.- ↑ а б GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1]. [недоступне посилання]
- ↑ Wielka encykłopedia, t. XLV—XLVI. — str. 1010; Baliński M. Starożytna Polska. — Warszawa, 1844. — T. II. — S. 154—157.
- ↑ Кубійович В. Українці в Ґенеральній Губернії 1939-1941. — Буенос-Айрес : В-во Юліяна Середяка, 1975. — С. 130-131.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
- ↑ Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 23 грудня 2014 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — S. 204. (пол.)
Джерела
ред.- Miechów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 322. (пол.) — S. 322—325. (пол.)
Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |