Механізм Хіггса
Механі́зм Хі́ггса — теоретична побудова, що пояснює спонтанне порушення симетрії в квантовій теорії поля. В його основі взаємодія частинок зі спеціальним полем Хіггса, внаслідок якої безмасові частинки набувають масу. Завдяки полю Хіггса симетричний стан Всесвіту втрачає стійкість, і Всесвіт переходить у несиметричний стан.
Механізм Хіггса використовується, зокрема, в теорії електрослабкої взаємодії.
Про експериментальне відкриття кванта поля Хіггса (бозона Хіггса) було оголошено під час відкритого семінару в ЦЕРН, проведеного 4 липня 2012 року. Експерименти свідчать про існування нової частинки з масою 125,3 ± 0,6 ГеВ, яка за певними своїми характеристиками нагадує бозон Хіггса[1]. Однак необхідні додаткові експерименти, щоб підтвердити, що відкрита частинка поводиться повністю як передбачуваний бозон зі Стандартної моделі.
Історія ред.
Механізм носить ім'я Пітера Хіггса, хоча його запропонували в 1964 році незалежно три групи теоретиків: Роберт Браут та Франсуа Англер, Пітер Хіггс, а також Джеральд Ґуральник, Карл Гейґен та Том Кіббл. У 2010 році всі шестеро науковців були нагороджені премією Сакураї.
Подальші дослідження ред.
Впродовж 2015-2018 років на ВАК було зібрано досить велику кількість експериментальних даних, що дозволили виміряти з великою точністю параметри частинки масою близько 125 ГеВ, що має властивості відповідні до передбачених властивостей бозону Хіггса і впевнено поставити її у відповідність до теоретично передбаченого бозона Хіггса. В Європейському центрі ядерних досліджень (CERN) сподіваються на значно більший обсяг даних при дослідженні надзвичайно рідкісного процесу народження двох (або більшої кількості) бозонів Хіггса в одному зіткненні пучків.
У травні 2023 року на фізичній конференції LHC у місті Белграді були оприлюднені результати, які підвищили статистичну точність швидкості знаменитого «віддавання маси» при розпаді частинки Хіггса на фотон і Z-бозон зі слабкою ядерною силою короткого радіусу дії. Подібний розпад є подією приблизно одна із тисячі, або, як вже зазначається в підручниках, складає приблизно 0,15 відсотка від всіх розпадів Хіггса[2].
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 19 вересня 2012. Процитовано 19 вересня 2012.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Вчені виявили перші ознаки рідкісного розпаду бозона Хіггса. 29.05.2023
|
Це незавершена стаття з фізики. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |