Вікіпедія

Мефенамінова кислота

хімічна сполука

Мефенамінова кислота (лат. Acidum mephenamicum; N-(2,3-диметилфеніл)-антранілова кислота) — кристалічний порошок сірувато-білого кольору. Практично не розчиняється у воді, слабо розчиняється в спирті. Нестероїдний протизапальний засіб, також застосовується для лікування легкого та помірного болю. Механізм протизапальної дії обумовлений здатністю пригнічувати синтез медіаторів запалення (простагландинів, серотоніну, кінінів та ін.)

Мефенамінова кислота
Систематична назва (IUPAC)
2-(2,3-dimethylphenyl)aminobenzoic acid
Ідентифікатори
Номер CAS 61-68-7
Код ATC M01AG01
PubChem 4044
DrugBank DB00784
Хімічні дані
Формула C15H15NO2 
Мол. маса ?
Фармакокінетичні дані
Біодоступність 90%
Зв'язування >90%
Метаболізм Печінковий (CYP2C9)
Період напіврозпаду 2 години
Виділення з сечею (52–67%), з фекаліями (20–25%)
Терапевтичні застереження
Кат. вагітності

C(AU) C(США)

Лег. статус

Pharmacy Only (S2) (AU) POM (UK) ? (US)

Шляхи введення Оральне, супозиторії
Мефенамінова кислота

Застосування мефенамінової кислоти обмежується її побічними ефектами і вартістю[1][2][3].

Історія ред.

Мефенамінова кислота була відкрита вченими під керівництвом Клода Віндера з Parke-Davis і виведена на ринок Parke-Davis у 1960-х роках. Патент США 3138636 на препарат був виданий у 1964 року[2][4][5][6].

Механізм дії ред.

Механізм протизапальної дії обумовлений інгібуванням обох ізоформ циклооксигенази (COX-1 і COX-2), що запобігає утворенню простагландинів, які відіграють роль у больовій чутливості, запаленні та лихоманці. Жарознижувальні властивості пов'язані зі здатністю гальмувати синтез простагландинів та впливати на центр терморегуляції. У механізмі знеболювальної дії, поряд із впливом на центральні механізми больової чутливості, істотну роль відіграє місцевий вплив на осередок запалення та здатність гальмувати утворення альгогенів (кініни, гістамін, серотонін). Мефенамінова кислота знижує активність лізосомальних ферментів, які беруть участь у запальній реакції, стабілізує білкові ультраструктури та мембрани клітин, зменшує проникність судин, порушує процеси окисного фосфорилювання, пригнічує синтез мукополісахаридів, гальмує проліферацію клітин у вогнищі запалення, підвищує резистентність клітин та стимулює загоєння ран [7][8].

Фармакокінетика ред.

Мефенамінова кислота швидко абсорбується з кишківника і досягає найвищих концентрацій у плазмі крові через одну-чотири години. В крові понад 90 % речовини зв’язується з білками плазми. Ймовірно, може проходити крізь плаценту і знаходиться в грудному молоці в невеликій кількості. Метаболізується печінковим ферментом CYP2C9 до єдиної слабо активної 3'-гідроксиметилмефенамінової кислоти. Мефенамінова кислота та її метаболіти виводяться через сечу (52-67 %) та фекалії (20-25 %). Її період напіввиведення дві години; але період напіввиведення її метаболітів може бути довшим.

Застосування ред.

Мефенамінова кислота застосовується для лікування болю та запалення при ревматоїдному артриті та остеоартрозі, післяопераційних болях, гострих болях, включаючи біль у м’язах та спині, зубному та менструальному болях, а також призначається при менорагії. Мефенамінову кислоту рекомендується приймати разом з їжею[9][10][11][12].

Протипоказання ред.

Мефенамінова кислота протипоказана людям, в яких до цього препарату або до інших НПЗЗ (наприклад, Аспірину) виявили реакції гіперчутливості, такі як кропив’янка та астма; людям з виразковою хворобою чи хронічним запаленням шлунково-кишкового тракту; тим, хто має захворювання нирок або печінки чи серцеву недостатність; після хірургічного шунтування коронарних артерій; і в третьому триместрі вагітності [13].

Передозування ред.

Симптоми передозування включають ниркову недостатність, проблеми з шлунково-кишковим трактом, кровотечі, висипання, сплутаність свідомості, галюцинації, запаморочення, судоми та втрату свідомості.

Побічні ефекти ред.

Відомі легкі побічні ефекти мефенамінової кислоти включають головні болі, нервозність та блювоту. Потенційно серйозні побічні ефекти можуть включати діарею, перфорацію шлунково-кишкового тракту, виразкові хвороби, гематемезис (блювання кров'ю), шкірні реакції (висипання, свербіж, набряки; у рідкісних випадках токсичний епідермальний некроліз) та рідко порушення клітин крові, такі як агранулоцитоз.

Синоніми ред.

Acidum mefenamicum, Coslan, Lysalgo, Mefenamic acid, Parkemed, Ponstan, Ponstel, Ponstyl, Pontal, Tanston.

Література ред.

  • Фармацевтична хімія: Підручник/ Ред. П. О. Безуглий. — Вінниця: Нова Книга, 2008. — 560 с. ISBN 978-966-382-113-9 (С.?)
  • Фармакологія: підручник / І.В. Нековаль, Т.В. Казанюк. — 4-е вид., виправл. — К.: ВСВ «Медицина», 2011.— 520 с. ISBN 978-617-505-147-4 (С.?)
  • FDA Ponstel Label Updated February 19, 2008 (P.?)

Примітки ред.

  1. ↑ FDA Approves Updated Soriatane Label. Psoriasis Forum. Т. 9a, № 2. 2003-06. с. 11—11. doi:10.1177/247553030309a00207. ISSN 1089-3504. Процитовано 20 серпня 2020.
  2. ↑ а б ReferencesAll Internet URLs included in the references have been last accessed in June 2013. The Web As Corpus : Theory and Practice. Bloomsbury Academic. ISBN 978-1-4411-5098-1.
  3. ↑ Aronson, J. K. (2010). Meyler's side effects of analgesics and anti-inflammatory drugs. Amsterdam: Elsevier Science. ISBN 978-0-08-093294-1. OCLC 664571330.
  4. ↑ Basheer, Shamnad; Sanklecha, Jay; Gowda, Prakruthi (27 березня 2014). Pharmaceutical Patent Enforcement. Patent Law in Global Perspective. Oxford University Press. с. 603—636. ISBN 978-0-19-933427-8.
  5. ↑ Atta-ur-Rahman.; Choudhary, M. Iqbal. (2010). Frontiers in Medicinal Chemistry Volume 4. Sharjah: Bentham Science Publishers. ISBN 978-1-60805-207-3. OCLC 830170878.
  6. ↑ Machine Vision: Lighting. Encyclopedia of Optical and Photonic Engineering, Second Edition. CRC Press. 22 вересня 2015. с. 1—10. ISBN 978-1-4398-5099-2.
  7. ↑ Prusakiewicz, Jeffery J.; Duggan, Kelsey C.; Rouzer, Carol A.; Marnett, Lawrence J. (11 серпня 2009). Differential Sensitivity and Mechanism of Inhibition of COX-2 Oxygenation of Arachidonic Acid and 2-Arachidonoylglycerol by Ibuprofen and Mefenamic Acid. Biochemistry (англ.). Т. 48, № 31. с. 7353—7355. doi:10.1021/bi900999z. ISSN 0006-2960. PMC 2720641. PMID 19603831. Архів оригіналу за 17 вересня 2020. Процитовано 20 серпня 2020.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  8. ↑ Mutschler, Ernst. (2013). Mutschler Arzneimittelwirkungen : Lehrbuch der Pharmakologie und Toxikologie ; mit einführenden Kapiteln in die Anatomie, Physiologie und Pathophysiologie ; 264 Tabellen (вид. 10. Aufl). Stuttgart: Wiss. Verl.-Ges. ISBN 978-3-8047-2898-1. OCLC 816547684.
  9. ↑ Zekert, F. (1969-07). Stoffliste zum Austria-Codex. European Surgery. Т. 1, № 4. с. 103—103. doi:10.1007/bf02601129. ISSN 0001-544X. Процитовано 20 серпня 2020.
  10. ↑ Handisurya, Alessandra; Moritz, Katharina Barbara; Riedl, Elisabeth; Reinisch, Christina; Stingl, Georg; Wöhrl, Stefan (14 квітня 2011). Fixes Arzneimittelexanthem auf Mefenaminsäure: eine Fallserie und diagnostische Algorithmen. JDDG: Journal der Deutschen Dermatologischen Gesellschaft. Т. 9, № 5. с. 374—378. doi:10.1111/j.1610-0387.2011.07621_suppl.x. ISSN 1610-0379. Процитовано 20 серпня 2020.
  11. ↑ Mefenamic acid. Meyler's Side Effects of Drugs. Elsevier. 2016. с. 787—789. ISBN 978-0-444-53716-4.
  12. ↑ [No title found], doi:10.18578/bnf.855907230 {{citation}}: |access-date= вимагає |url= (довідка)
  13. ↑ Mefenamic Acid. Definitions. Qeios. 7 лютого 2020. Процитовано 20 серпня 2020.

Посилання ред.


  Це незавершена стаття з хімії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мефенамінова_кислота&oldid=39179986