Мефенамінова кислота

хімічна сполука

Мефенамінова кислота (лат. Acidum mephenamicum; N-(2, 3-Диметилфеніл)-антранілова кислота) — кристалічний порошок сірувато-білого кольору. Практично не розчиняється у воді, слабо розчиняється в спирті. Нестероїдний протизапальний засіб, також застосовується для лікування легкого та помірного болю. Застосування мефенамінової кислоти обмежується її побічними ефектами і вартістю[1][2][3].

Мефенамінова кислота
Mefenamic acid2DACS.svg
Mefenamic acid3Dan.gif
Систематична назва (IUPAC)
2-(2,3-dimethylphenyl)aminobenzoic acid
Ідентифікатори
Номер CAS 61-68-7
Код ATC M01AG01
PubChem 4044
DrugBank DB00784
Хімічні дані
Формула C15H15NO2 
Мол. маса ?
Фармакокінетичні дані
Біодоступність 90%
Зв'язування >90%
Метаболізм Печінковий (CYP2C9)
Період напіврозпаду 2 години
Виділення з сечею (52–67%), з фекаліями (20–25%)
Терапевтичні застереження
Кат. вагітності

C(AU) C(США)

Лег. статус

Pharmacy Only (S2) (AU) POM (UK) ? (US)

Використання Оральне, супозиторії
Мефенамінова кислота

Синоніми: Acidum mefenamicum, Coslan, Lysalgo, Mefenamic acid, Parkemed, Ponstan, Ponstel, Ponstyl, Pontal, Tanston та інші.

ІсторіяРедагувати

Мефенамінова кислота була відкрита вченими під керівництвом Клода Віндера з Parke-Davis і виведена на ринок Parke-Davis у 1960-х роках. Патент США 3138636 на препарат був виданий у 1964 року[4][5][6][7].

ЗастосуванняРедагувати

Мефенамінова кислота застосовується для лікування болю та запалення при ревматоїдному артриті та остеоартрозі, післяопераційних болях, гострих болях, включаючи біль у м’язах та спині, зубному та менструальному болях, а також призначається при менорагії. Мефенамінову кислоту рекомендується приймати разом з їжею[8][9][10][11].

ПротипоказанняРедагувати

Мефенамінова кислота протипоказана людям, в яких до цього препарату або до інших НПЗЗ (наприклад, Аспірину) виявили реакції гіперчутливості, такі як кропив’янка та астма; людям з виразковою хворобою чи хронічним запаленням шлунково-кишкового тракту; тим, хто має захворювання нирок або печінки чи серцеву недостатність; після хірургічного шунтування коронарних артерій; і в третьому триместрі вагітності [12].

Механізм діїРедагувати

Механізм протизапальної дії обумовлений інгібуванням обох ізоформ циклооксигенази (COX-1 і COX-2), що запобігає утворенню простагландинів, які відіграють роль у больовій чутливості, запаленні та лихоманці. Жарознижувальні властивості пов'язані зі здатністю гальмувати синтез простагландинів та впливати на центр терморегуляції. У механізмі знеболювальної дії, поряд із впливом на центральні механізми больової чутливості, істотну роль відіграє місцевий вплив на осередок запалення та здатність гальмувати утворення альгогенів (кініни, гістамін, серотонін). Мефенамінова кислота знижує активність лізосомальних ферментів, які беруть участь у запальній реакції, стабілізує білкові ультраструктури та мембрани клітин, зменшує проникність судин, порушує процеси окисного фосфорилювання, пригнічує синтез мукополісахаридів, гальмує проліферацію клітин у вогнищі запалення, підвищує резистентність клітин та стимулює загоєння ран [13][14].

ФармакокінетикаРедагувати

Мефенамінова кислота швидко абсорбується з кишечника і досягає найвищих концентрацій у плазмі крові через одну-чотири години. В крові понад 90% речовини зв’язується з білками плазми. Ймовірно, може проходити крізь плаценту і знаходиться в грудному молоці в невеликій кількості. Метаболізується печінковим ферментом CYP2C9 до єдиної слабо активної 3'-гідроксиметилмефенамінової кислоти. Мефенамінова кислота та її метаболіти виводяться через сечу (52–67%) та фекалії (20–25%). Її період напіввиведення дві години; але період напіввиведення її метаболітів може бути довшим.

ПередозуванняРедагувати

Симптоми передозування включають ниркову недостатність, проблеми з шлунково-кишковим трактом, кровотечі, висипання, сплутаність свідомості, галюцинації, запаморочення, судоми та втрату свідомості.

Побічні ефектиРедагувати

Відомі легкі побічні ефекти мефенамінової кислоти включають головні болі, нервозність та блювоту. Потенційно серйозні побічні ефекти можуть включати діарею, перфорацію шлунково-кишкового тракту, виразкові хвороби, гематемез (блювота кров'ю), шкірні реакції (висипання, свербіж, набряки; у рідкісних випадках токсичний епідермальний некроліз) та рідко порушення клітин крові, такі як агранулоцитоз.

ЛітератураРедагувати

  • Фармацевтична хімія: Підручник/ Ред. П. О. Безуглий. — Вінниця: Нова Книга, 2008. — 560 с. ISBN 978-966-382-113-9 (С.?)
  • Фармакологія: підручник / І.В. Нековаль, Т.В. Казанюк. — 4-е вид., виправл. — К.: ВСВ «Медицина», 2011.— 520 с. ISBN 978-617-505-147-4 (С.?)
  • FDA Ponstel Label Updated February 19, 2008

ПриміткиРедагувати

  1. FDA Approves Updated Soriatane Label. Psoriasis Forum 9a (2). 2003-06. с. 11–11. ISSN 1089-3504. doi:10.1177/247553030309a00207. Процитовано 2020-08-20. 
  2. ReferencesAll Internet URLs included in the references have been last accessed in June 2013.. The Web As Corpus : Theory and Practice. Bloomsbury Academic. ISBN 978-1-4411-5098-1. 
  3. Aronson, J. K. (2010). Meyler's side effects of analgesics and anti-inflammatory drugs. Amsterdam: Elsevier Science. ISBN 978-0-08-093294-1. OCLC 664571330. 
  4. ReferencesAll Internet URLs included in the references have been last accessed in June 2013.. The Web As Corpus : Theory and Practice. Bloomsbury Academic. ISBN 978-1-4411-5098-1. 
  5. Basheer, Shamnad; Sanklecha, Jay; Gowda, Prakruthi (2014-03-27). Pharmaceutical Patent Enforcement. Patent Law in Global Perspective. Oxford University Press. с. 603–636. ISBN 978-0-19-933427-8. 
  6. Atta-ur-Rahman.; Choudhary, M. Iqbal. (2010). Frontiers in Medicinal Chemistry Volume 4.. Sharjah: Bentham Science Publishers. ISBN 978-1-60805-207-3. OCLC 830170878. 
  7. Machine Vision: Lighting. Encyclopedia of Optical and Photonic Engineering, Second Edition. CRC Press. 2015-09-22. с. 1–10. ISBN 978-1-4398-5099-2. 
  8. Zekert, F. (1969-07). Stoffliste zum Austria-Codex. European Surgery 1 (4). с. 103–103. ISSN 0001-544X. doi:10.1007/bf02601129. Процитовано 2020-08-20. 
  9. Handisurya, Alessandra; Moritz, Katharina Barbara; Riedl, Elisabeth; Reinisch, Christina; Stingl, Georg; Wöhrl, Stefan (2011-04-14). Fixes Arzneimittelexanthem auf Mefenaminsäure: eine Fallserie und diagnostische Algorithmen. JDDG: Journal der Deutschen Dermatologischen Gesellschaft 9 (5). с. 374–378. ISSN 1610-0379. doi:10.1111/j.1610-0387.2011.07621_suppl.x. Процитовано 2020-08-20. 
  10. Mefenamic acid. Meyler's Side Effects of Drugs. Elsevier. 2016. с. 787–789. ISBN 978-0-444-53716-4. 
  11. [No title found]. doi:10.18578/bnf.855907230. 
  12. Mefenamic Acid. Definitions (Qeios). 2020-02-07. Процитовано 2020-08-20. 
  13. Prusakiewicz, Jeffery J.; Duggan, Kelsey C.; Rouzer, Carol A.; Marnett, Lawrence J. (2009-08-11). Differential Sensitivity and Mechanism of Inhibition of COX-2 Oxygenation of Arachidonic Acid and 2-Arachidonoylglycerol by Ibuprofen and Mefenamic Acid. Biochemistry (en) 48 (31). с. 7353–7355. ISSN 0006-2960. PMC PMC2720641. PMID 19603831. doi:10.1021/bi900999z. Процитовано 2020-08-20. 
  14. Mutschler, Ernst. (2013). Mutschler Arzneimittelwirkungen : Lehrbuch der Pharmakologie und Toxikologie ; mit einführenden Kapiteln in die Anatomie, Physiologie und Pathophysiologie ; 264 Tabellen (вид. 10. Aufl). Stuttgart: Wiss. Verl.-Ges. ISBN 978-3-8047-2898-1. OCLC 816547684. 

ПосиланняРедагувати