Метагеноміка
Метагеноміка (екологічна геноміка, метагеномний аналіз) — геномний аналіз ДНК організмів, виділеної безпосередньо з природних угрупувань, що не потребує ізоляції і культивування окремих різновидів. Восновному метагеномний аналіз використовується для дослідження прокаріот та їхніх спільнот, інколи вірусів, значно рідше еукаріот. Зокрема, використовується для дослідження мікробіому людини.[1]
Історія ред.
- Norman R. Pace — ПЛР вивчення різноманітності 16S рДНК бактерій в пробах навколишнього середовища.
- 1985 р. Norman R. Pace — Ідея прямого клонування ДНК з природного середовища.
- 1991 р. Norman R. Pace — Перший аналіз 16S рДНК угрупування морського пікопланктону шляхом клонування у фаговий вектор і секвенування.
- 1995 р. Healy, F. G — Виділення функціонально активних генів з сконструйованої метагеномної бібліотеки.
- 1996 р. E. F. DeLong — Започаткування створення метагеномних бібліотек 16S рДНК морських прокаріотів.
- 1998 р. Jo Handelsman — Перші успішні конструювання бібліотек з ґрунтової ДНК. Впровадження терміну «метагеноміка».
Завдання ред.
- Оптимізація профілактики, діагностики та лікування захворювань в медицині[1]
- Дослідження некультивованих видів (99 % видів бактерій)
- Філогенетичні зміни
- Аналіз зміни метаболізму
- Аналіз структури мікроорганізмених екосистем, симбіотичних взаємовідносин
- Аналіз функцій спільноти
- Пошук нових генів і молекул
Функціональна метагеноміка ред.
метод метагеномного аналізу, який базується на визначенні клонів, що експресуються. Принцип функціонального якоря дозволяє ідентифікувати гени чию функцію неможливо визначити на основі послідовності ДНК
- Ідентифікація клонів, що проявляють відомі функції
- Характеристика генів відповідальних за функції
- Секвенування активних клонів і визначення філогенетичного функціонального і геномного контексту для функціональних генів
Методи ред.
Традиційний метод ред.
Секвенування за Сенгером найпоширеніший спосіб в наш час.
Вектори що використовуються для метагеномного аналізу:
- Штучні бактеріальні хромосоми (англ. bacterial artificial chromosome, BAC)
- Фазміди
- Невеликі вектори (shotgun сіквенс)
Нові методи ред.
Нові методи секвенування, є дуже перспективними, вони швидко поширюються. Для них характерним є висока швидкість зчитування послідовності ДНК, і відсутність векторів.
- Піросеквенування по Ротбергу (454)
- Полоні-секвенування
Див. також ред.
Додаткова література ред.
- Chiu Charles Y.; Miller Steven A. (2019-06). Clinical metagenomics. Nature Reviews Genetics (англ.) 20 (6). с. 341–355. doi:10.1038/s41576-019-0113-7.
- Florian P Breitwieser, Jennifer Lu, Steven L Salzberg. (2019). A review of methods and databases for metagenomic classification and assembly. Briefing in Bioinformatics. doi:10.1093/bib/bbx120.
- Vecherskii, M.V., Semenov M.V., Lisenkova A.A. та ін. (2021). Metagenomics: A New Direction in Ecology. Biol Bull Russ Acad Sci 48. doi:10.1134/S1062359022010150.
Примітки ред.
- ↑ а б Chiu, Charles Y.; Miller, Steven A. (2019-06). Clinical metagenomics. Nature Reviews Genetics (англ.) 20 (6). с. 341–355. ISSN 1471-0064. PMC PMC6858796. PMID 30918369. doi:10.1038/s41576-019-0113-7. Процитовано 11 червня 2023.