Месут Езіл
Месу́т Езі́л (Озіл, нім., тур. Mesut Özil; нар. 15 жовтня 1988, Гельзенкірхен, Федеративна Республіка Німеччина) — німецький футболіст етнічного турецького походження. Грає на позиції півзахисника за лондонський «Арсенал», до липня 2018 грав та національну збірну Німеччини. Його демонстративний вихід із національної збірної Німеччини супроводжувався гучним скандалом.
Месут Езіл | ||||||||||||||||||||||
![]() | ||||||||||||||||||||||
Особові дані | ||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Народження | 15 жовтня 1988 (31 рік) | |||||||||||||||||||||
Гельзенкірхен, ![]() | ||||||||||||||||||||||
Зріст | 181 см [1] | |||||||||||||||||||||
Вага | 70 кг | |||||||||||||||||||||
Прізвисько | Озі, німецький Мессі, Моцарт, Немо | |||||||||||||||||||||
Громадянство | ![]() | |||||||||||||||||||||
Позиція | півзахисник | |||||||||||||||||||||
Інформація про клуб | ||||||||||||||||||||||
Поточний клуб | ![]() | |||||||||||||||||||||
Номер | 10 | |||||||||||||||||||||
Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||
1995–1998 1998–1999 1999–2000 2000–2005 2005–2006 |
![]() ![]() ![]() ![]() ![]() | |||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Національна збірна | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Звання, нагороди | ||||||||||||||||||||||
Нагороди | ||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||
Месут Езіл у Вікісховищі?
|
БіографіяРедагувати
ДитинствоРедагувати
Месут народився в Гельзенкірхені в сім'ї турецьких емігрантів. Попри суворе мусульманське виховання, футболом він захоплювався з самого дитинства. Будучи дитиною цілими днями зникав на вулиці, ганяючи м'яч разом зі своїми друзями серед брудних нетрів німецького містечка. «Щодня після уроків я біг на галявину у нас на районі, — розповідає Езіл в своїх інтерв'ю. — Ми називали це місце „мавпячою кліткою“, тому що територія була обгороджена високим металевим парканом, через який на нас дивилися перехожі. Ми з хлопцями там вчилися хитрощам нашого кумира Зідана». Захоплення сина не залишилися непоміченими для його батька. Мустафа Езіл, якого батьки привезли до Німеччини в дворічному віці, вирішив серйозно зайнятися спортивною кар'єрою Месута. Батько розгледів в хлопчику майбутню зірку і вирішив, що йому треба грати не на подвір'ї, а в одній із спортшкіл. Мустафа відвідував кожне тренування сина і уважно стежив за його прогресом, змушував працювати старанніше, а якщо бачив, що тренер не здатний забезпечити сина необхідними знаннями, то тут же змінював спортшколу. Сором'язливий Месут не зумів суперечити батьку і беззаперечно слухав його, і, як показав час, зовсім не даремно. Кар'єра хлопця нестримно пішла в гору, і тепер уже батько відвідує його прес-конференції, уважно слухаючи діалоги свого нащадка з журналістами.
Клубна кар'єраРедагувати
Гельзенкірхен та «Рот-Вайсс Ессен»Редагувати
Свою кар'єру Езіл почав у молодіжних клубах Гельзенкірхена. П'ять років грав за команду «Рот-Вайсс (Ессен)».
«Шальке-04»Редагувати
Почав свою професійну кар'єру в клубі зі свого рідного міста Гельзенкірхена — «Шальке 04». У ньому виступав на позиції півзахисника та мав 17 номер. Вперше у складі «Шальке 04» вийшов у матчах Кубка ліги проти «Баєра» та «Баварії», у яких замінив основного плеймейкера команди Лінкольна[5].
«Вердер»Редагувати
31 січня 2008 року підписав контракт із «Вердером», як повідомлялось, сума трансферу становила 4,3 млн €. Дебютував за «Вердер» 10 лютого того ж року в грі проти мюнхенської «Баварії», вийшовши на заміну на 60 хвилині матчу. 1 березня Месут вперше за «музикантів» вийшов з перших хвилин в матчі проти команди з Дортмунда. Гра завершилась 2:0 в користь «музикантів». 26 квітня Езіл забив перший гол за свою нову команду, забивши кулястого[Що?] у ворота «Карлсруе». В чемпіонаті «Вердер» досягнув другої позиції, що надало команді Месута можливість брати участь в наступному розіграші Ліги Чемпіонів. Футболіст швидко адаптувався у новому колективі і зі статистикою 5+1 розглядався футбольними експертами як один із потенційних лідерів команди.
Щодо наступного сезону в складі «музикантів», то він видався хорошим як і для Месута, так і для бременської команди в цілому. Незважаючи на провальний сезон з точки зору гри у Бундеслізі (команда зайняла лише 10 місце), команда Езіла вийшла до фіналу останнього розіграшу Кубка Уефа, де поступилась команді з України - донецькому Шахтарю. Також Езіл виграв свій перший у кар'єрі трофей - він підняв над головою кубок Німеччини, виграний у напруженій фінальній грі проти «фармацевтів».
У складі «музикантів» сезону 2009/2010 Месут Езіл став найкращим асистентом Бундесліги (17 г.п.). У листопаді отримав нагороду «Гравець місяця».
«Реал Мадрид»Редагувати
Завдяки своєму виступу на чемпіонаті світу 2010, Езіл вписав своє ім'я в список найкращих молодих талантів Європи. Саме після ігор мундіалю німцем зацікавився новий тренер «Реала» Жозе Моуріньо. Пізніше Езіл зазначав: «Розмова із Моуріньо стала ключовою…» 17 серпня 2010 року «Вердер» оголосив, що домовленість з «Реалом» відбулася. Ціна трансферу дорівнювала € 15 млн.
Дебютував у стані «вершкових» Месут 22 серпня, у товариському поєдинку із «Еркулесом», в якому «Реал» отримав перемогу із рахунком 3:1. Свій перший м'яч забив у матчі із «Депортіво» (перемога «Реала» 6:1). В першому сезоні став найкращим асистентом «Реала» (25 г.п.), найкращим асистентом Ліги чемпіонів УЄФА 2010/2011 (6 г.п.) та другим асистентом Ла Ліги (17 г.п.); увійшов до символічної збірної Ліги чемпіонів УЄФА 2010/2011 та Ла Ліги.
«Арсенал»Редагувати
2 вересня 2013 року за півгодини до закриття трансферного вікна стало відомо, що Езіл підписав 5-річний контракт із лондонським Арсеналом. Сума угоди склала 42,5 мільйони фунтів стерлінгів.[6]. Таким чином він став найдорожчим гравцем в історії "Арсенала" та найдорожчим німецьким гравцем[7].
Відразу після переходу до «Арсеналу» став ключовою фігурою у півзахисті лондонської команди.
Кар'єра в збірнійРедагувати
Через турецьке коріння, яке має Езіл, йому постійно докучали запрошенням до збірної Туреччини. Згодом Езіл написав листа до футбольної асоціації Туреччини, де прохав припинити надсилати йому запрошення до турецької збірної. Після цього на адресу Езіла лунали постійні образи. Сам Езіл так обґрунтовує свій вибір: «Питанням, за яку збірну грати ніколи не було для мене важким. Я народився і виріс в Німеччині, останні мої 10 поколінь також…»
З 2007 року Месут регулярно викликається в збірну Німеччини серед гравців до 21 року. 5 лютого Езіл отримав свій перший виклик в основну збірну Німеччини.[8]
Чемпіонат Європи 2009 (U-21)Редагувати
У складі молодіжної збірної Німеччини вирушив на ЧЄ-2009 (U-21), де німці посіли перше місце. У фіналі забив гол із «стандарту» у ворота збірної Англії та віддав дві результативні передачі. Матч закінчився із рахунком 4:0.
Чемпіонат світу 2010Редагувати
На чемпіонаті світу 2010 в ПАР Езіл вивів свою збірну в стадію плей-офф, забивши гол в ворота Гани[9]. Увійшов у символічну збірну чемпіонату світу та був номінований на звання найкращого гравця чемпіонату. Віддав 3 гольові передачі та забив 1 гол.
Чемпіонат Європи 2012Редагувати
2 вересня 2011 року, у відбірковому етапі Євро-2012, Езіл забив свій перший хет-трик, у ворота збірної Австрії. У фінальній частині Євро-2012 був основним гравцем, взяв участь в усіх матчах збірної з перших хвилин. Забив гол у ворота Італії у півфінальній грі, який, щоправда, не допоміг його команді подолати цей етап — німці програли з рахунком 1:2.
Чемпіонат світу 2014Редагувати
Під час відбору на чемпіонат світу 2014 Езіл був головним бомбардиром німецької збірної з вісьмома забитими голами.
У фінальній частині світової першості 2014 виходив на поле у стартовому складі «бундестім» у всіх матчах турніру, на якому німці здобули свій четвертий титул найсильнішої футбольної збірної світу. Через травму Марко Ройса більшість матчів мундіалю Езіл провів на його позиції лівого вінгера, замість звичного місця «під нападником». У грі 1/8 фіналу проти збірної Алжиру, основний час якої завершився нульовою нічиєю, став автором другого голу німецької команди у додатковий час, який виявився вирішальним, оскільки перший пропущений м'яч африканці згодом відквітали.
За результатами світової першості Езіл був визнаний лідером турніру за кількістю успішних передач у нападі (171), а також посів другі місця за кількістю потенційно гольових передач (17) та відборів в атаці (6)[10].
Чемпіонат Європи 2016Редагувати
На своїй другій континентальній першості у 2016 році знову був ключовим півзахисником німецької збірної, провівши на полі усі її ігри на турнірі від першої до останньої хвилини. У першій грі групового етапу проти України відзначився гольовою передачею на Бастіана Швайнштайгера, який встановив остаточний рахунок зустрічі (2:0) у додані до основного часу хвилини. Був визнаний Гравцем матчу за результатами третьої гри групового етапу проти Північної Ірландії, в якій мав 99-вдсоткову точність передач та створив шість потенційно гольових моментів.
Єдиний гол на турнірі забив у ворота збірної Італії у чвертьфіналі, відкривши рахунок зустрічі. Згодом італійці рахунок зрівняли і доля виходу у півфінал вирішувалася у серії післяматчевих пенальті. Свій удар у цій серії Езіл не реалізував, влучивши у стійку воріт, проте саме його команда врешті-решт виявилася вправнішою і пройшла далі. Утім вже у наступному, півфінальному, матчі проти господарів турніру французів німецька збірна програла 0:2 та припинила боротьбу на турнірі.
Чемпіонат світу 2018Редагувати
4 червня 2018 року був включений до заявки національної команди для участі у своїй третій світовій першості — тогорічному чемпіонаті світу в Росії. Після провальної гри команди у Росії був поряд з іншими гравцями і тренером був підданий гострій критиці у німецьких ЗМІ за пасивність. У відповідь звинуватив Німецький футбольний союз і персонально його президента Райгарда Гринделя (Reinhard Grindel) разом з помічниками у «расизмі»:
«У очах Гринделя та його помічників я німець коли ми виграєм, але я емігрант коли ми програєм»[11]. Оригінальний текст (нім.)In den Augen von Grindel und seinen Helfern bin ich Deutscher, wenn wir gewinnen, und ein Immigrant, wenn wir verlieren»
Статистика виступівРедагувати
Статистика клубних виступівРедагувати
Станом на 4 червня 2018 року
Сезон | Команда | Чемпіонат | Національний кубок | Континентальні кубки | Інші змагання | Усього за | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ігор | Голів | ||
2006–07 | «Шальке 04» | БЛ | 19 | 0 | КН | 1 | 0 | КУЄФА | 1 | 0 | КЛ | 2 | 0 | 23 | 0 |
2007-січ. 2008 | БЛ | 11 | 0 | КН | 1 | 1 | ЛЧ | 4 | 0 | - | - | - | 16 | 1 | |
Усього за «Шальке 04» | 30 | 0 | 2 | 1 | 5 | 0 | 2 | 0 | 39 | 1 | |||||
січ.-черв. 2008 | «Вердер» | БЛ | 12 | 1 | КН | - | - | КУЄФА | 2 | 0 | - | - | - | 14 | 1 |
2008–09 | БЛ | 28 | 3 | КН | 5 | 2 | ЛЧ+КУЄФА | 6+8 | 0 | - | - | - | 47 | 5 | |
2009–10 | БЛ | 31 | 9 | КН | 5 | 0 | ЛЄ | 10 | 1 | СН | 0 | 0 | 46 | 10 | |
серп. 2010 | БЛ | - | - | КН | 1 | 0 | ЛЧ | - | - | - | - | - | 1 | 0 | |
Усього за «Вердер» | 71 | 13 | 11 | 2 | 26 | 1 | 0 | 0 | 108 | 16 | |||||
серп. 2010–11 | «Реал Мадрид» | ПД | 36 | 6 | КІ | 6 | 3 | ЛЧ | 11 | 1 | - | - | - | 53 | 10 |
2011–12 | ПД | 35 | 4 | КІ | 5 | 0 | ЛЧ | 10 | 2 | СІ | 2 | 1 | 52 | 7 | |
2012–13 | ПД | 32 | 9 | КІ | 8 | 0 | ЛЧ | 10 | 1 | СІ | 2 | 0 | 52 | 10 | |
серп.-вер. 2013 | ПД | 2 | 0 | КІ | - | - | ЛЧ | - | - | - | - | - | 2 | 0 | |
Усього за «Реал Мадрид» | 105 | 19 | 19 | 3 | 31 | 4 | 4 | 1 | 159 | 27 | |||||
вер. 2013–14 | «Арсенал» | ПЛ | 26 | 5 | КА+КЛ | 5+1 | 1+0 | ЛЧ | 8 | 1 | - | - | - | 40 | 7 |
2014–15 | ПЛ | 22 | 4 | КА+КЛ | 5+0 | 1 | ЛЧ | 5 | 0 | СА | 0 | 0 | 32 | 5 | |
2015–16 | ПЛ | 35 | 6 | КА+КЛ | 1+0 | 0 | ЛЧ | 8 | 2 | СА | 1 | 0 | 45 | 8 | |
2016–17 | ПЛ | 33 | 8 | КА+КЛ | 3+0 | 0 | ЛЧ | 8 | 4 | - | - | - | 44 | 12 | |
2017–18 | ПЛ | 26 | 4 | КА+КЛ | 0+2 | 0 | ЛЄ | 7 | 1 | СА | 0 | 0 | 35 | 5 | |
Усього за «Арсенал» | 142 | 27 | 17 | 2 | 36 | 8 | 1 | 0 | 196 | 36 | |||||
Усього за кар'єру | 348 | 59 | 49 | 8 | 98 | 13 | 7 | 1 | 502 | 80 |
Статистика виступів за збірнуРедагувати
Станом на 4 червня 2018 року
Стиль гриРедагувати
Спокійний, урівноважений, не жадібний: поруч із порожніми воротами може віддати пас партнеру, аби той забив, має унікальний стиль пасу. Всі ці якості дозволяють говорити про Месута як про зразкового гравця, сам німець коментує свою гру так: «Моя техніка і відчуття м'яча — турецькі якості, а дисципліна, відношення до справи та намагання викластися стовідсотково відносяться до німецької частини моєї натури».
ДосягненняРедагувати
- Фіналіст Кубка німецької ліги: 2007
- Фіналіст Кубка УЄФА: 2008-09
- Володар Кубка Німеччини: 2008-09
- Володар Суперкубка Німеччини: 2009
- Чемпіон Іспанії: 2011-12
- Володар Кубка Іспанії: 2010-11
- Володар Суперкубка Іспанії: 2012
- Володар Кубка Сантьяго-Бернабеу: 2011
- Володар Кубка Англії: 2013-14, 2014-15, 2016–17
- Володар Суперкубка Англії: 2014, 2015, 2017
- Чемпіон світу: 2014
- Бронзовий призер Чемпіонату світу: 2010
- Молодіжний чемпіонат Європи з футболу (до 21 року): 1 місце (2009)
- Особисті
- Найкращий асистент Ліги Чемпіонів УЄФА: 2010/2011
Приватне життяРедагувати
Власної сім'ї не має. Мав романтичні стосунки з Анною-Марією Лагерблом, колишнею дружиною фінського футболіста Піккі Лагерблома, екс-дівчиною швейцарця Людвіча Магніна та сестрою німецької поп-співачки Сари Коннор[de]. Під час перерви у стосунках з Анною-Марією Лагерблом в листопаді 2010 році був пов'язаний з турецькою співачкою Ебру Полат. У 2013-2014 був у стосунках з німецькою співачкою Мінді Капристі. Месут і Менді поновили свої відносини в листопаді 2015 року, коли з'явилися разом на гала-концерті Bambi Awards.
- Религія
Згідно до сімейних традицій батьків залишається мусульманином. Однією з особливостей Месута є те, що молиться він перед кожним матчем: «Я повторюю вірші Корану, тому що це дає мені сили». У травні 2016 року здійснив умру до Мекки.
- Хобі
Окрім футболу, Месут любить грати в пінг-понг і баскетбол, а також непогано плаває. Ще він дуже любить музику, особливо турецьку, — поп і хіп-хоп.
СкандалиРедагувати
Суд з батькомРедагувати
У 2013 після 50-мілліонного трасферу до «Арсеналу» Месут розійшовся із своїм батьком Мустафою Езілом, котрий у 2004-2013 працював йому радником, представником інтересів сина у клубі «Арсенал» та кериуючим директором фірми 'Özil Marketing GmbH', яка займалася меркетингом назви «Mesut Özil». Батько зажадав відступні через земельний суд федеральної землі Нордрейн-Вестфалія у Дюссельдорфі у розмірі 630.000 євро.[12]
Приховування доходів від податківРедагувати
На початку грудня 2016 завдяки випуску платформи Football Leaks, стало відомо, що іспанські податкові органи вимагали від Месута Езіла сплати податкової заборгованості в розмірі 2.077.152 євро. Крім того, за своєчасну несплату йому був виставлений штраф у розмірі 789.963 євро. Згідно з інформацією Football Leaks, Озіл ухилявся від податків через фіктивні офшорні фірми, рахунки в швейцарських банках та підставних осіб. Це податкове шахрайство спричинила широке заворушення футбольної громадськості Німеччини, чіїм громадянином він є[13]. Езіл був змушений сплатити податки Іспанії у лютому 2016 у необхідній кількості. Проти вимоги штрафу з боку іспанської юстиції Езил висунув апеляцію. Рішення судової влади Іспанії про штраф очікувалося на початку 2018.
PR-фото з ЕрдоганомРедагувати
ПриміткиРедагувати
- ↑ Real Madrid C.F.: Mesut Ozil Архівовано 28 квітень 2012 у Wayback Machine. (англ.)
- ↑ https://img.fifa.com/image/upload/hzfqyndmnqazczvc5xdb.pdf
- ↑ а б https://www.theguardian.com/football/2016/oct/18/arsenal-mesut-ozil-alexis-sanchez-arsene-wenger-champions-league
- ↑ а б We’ve got Ozil, Mesut Ozil!
- ↑ Jean-Julien Beer (2006-07-27). Ein 17-Jähriger soll Lincoln ersetzen (de). kicker.de. Архів оригіналу за 2013-07-07. Процитовано 2007-11-13.
- ↑ Arsenal transfer deadline day Recap на сайті журналу Mirror
- ↑ Arsenal sign Ozil for club record На сайті ESPN
- ↑ Löw verzichtet auf Podolski - Özil und Beck als Neulinge. transfermarkt.de (German). 2009-02-06. Архів оригіналу за 2009-02-06. Процитовано 2009-02-06.
- ↑ Löw verzichtet auf Podolski - Özil und Beck als Neulinge. transfermarkt.de (de). 2009-02-06. Архів оригіналу за 2009-02-06. Процитовано 2009-02-06.
- ↑ Things Mesut Ozil did better than anybody else at World Cup. HITC Sport. 14 липня 2014. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 13 серпня 2015. (англ.)
- ↑ Die Welt: Die Rücktrittserklärung von Mesut Özil in Auszügen.(нім.) 23.07.2018
- ↑ Die Welt: Mesut Özil vom eigenen Vater verklagt.(нім.) 11.11.2014
- ↑ Der Spiegel: Mesut Özil musste zwei Millionen Euro Steuern nachzahlen.(нім.) 3.12.2016
ПосиланняРедагувати
- On 8 October 2008 IMScouting.com has selected Mesut Özil as «Player to Watch»
- Офіційний веб-сайт (нім.)
- Профіль на сайті Kicker.de (нім.)
- Клубна статистика на Fussballdaten.de (нім.)
- Profile at Transfermarkt.de (нім.)
- The Polite Boy with the Faux-Hawk
- Месут Озіл — німець, в жилах якого тече турецька кров
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)