Месопотамія (римська провінція)

Месопотамія (лат. Mesopotamia) — була однією зі східних римських провінцій.

Месопотамія
Дата створення / заснування 110
Зображення
Країна Стародавній Рим
Столиця Nisibisd і Amidad
Замінений на Праведний халіфат
На заміну Парфія
Історичний період Римська імперія
Час/дата припинення існування 637
Мапа розташування
Мапа
CMNS: Месопотамія у Вікісховищі

Координати: 37° пн. ш. 41° сх. д. / 37° пн. ш. 41° сх. д. / 37; 41

Месопотамія в 117 році

Історія ред.

У 113 році імператор Траян почав війну проти давнього супротивника Римської імперії — Парфянського царства. У 114 році він завоював Вірменію, яка була перетворена в провінцію і до кінця 115 року підкорив Північну Месопотамію. На початку 116 року на її території була організована провінція, що було відзначено карбуванням монет.[1]

Пізніше, в тому ж році, Траян вторгся в центральну і південну Месопотамію, розширивши вже існуючу провінцію, а потім переправився через річку Тигр в Адіабену, з якої він зробив провінцію Ассирію[2]. Але як тільки Траян помер, його наступник Адріан відмовився від завоювань свого попередника на схід від річки Євфрат, яка знову стала східним кордоном Римської імперії.[3][4]

Північна Месопотамія, в тому числі і Осроена, перейшла під римське панування після кампанії Луція Вера в 161—166 роках, але ці області не були офіційно об'єднані в провінції, а навпаки, вони були залишені місцевим васальним правителям, хоча римські гарнізони були збережені, зокрема в Нусайбіні. Влада римлян в тих місцях похитнулася в 195 році, під час громадянської війни між Септимієм Северем і Песценнієм Нігером, коли там спалахнуло повстання, а Нусайбін був обложений. Септимій швидко відновив порядок і перетворив Осроену в повноправну провінцію[5][6]. Потім Септимій почав війну проти Парфії, яку він успішно завершив, взявши штурмом парфянську столицю Ктесифон. Крім того, імператор відновив провінцію Месопотамію в 198 році зі столицею в Нусайбіні, яка знаходилася в статусі колонії.[7][8]

На відміну від провінції Траяна, яка охоплювала всю Месопотамію між річками Тигр і Євфрат, нова провінція була обмежена на півдні Осроеною, Тигром і Євфратом на півночі і річкою Хаборас (сучасний Хабур) на сході[9]. Ця територія стала яблуком розбрату між римлянами і іранцями в ході римсько-перських воєн. У метушні, що виникла за роком шести імператорів в 239—243 роках, Ардашир I, засновник нової Сасанідської держави, яка замінила ослаблих парфян, атакував і захопив Месопотамію, але вона була відновлена префектом преторія Тімесіфеєм до його смерті в 243 році[10]. У 250-х роках перський цар Шапур I напав на Месопотамію і воював з римським імператором Валеріаном I, якого він полонив битві при Едесі в 260 році[11]. У наступному році Шапур був розбитий правителем Пальміри Оденатом і вигнаний з Месопотамії.[12]

 
Месопотамія в 400 році

Відповідно до реформ Діоклетіана і Костянтина I, Месопотамія стала частиною дієцезії Схід, який в свою чергу був підпорядкований преторіанській префектурі Схід[ru]. Нусайбін і Сингара поряд з території Адіабени, завойовані за Діоклетіана, були втрачені після невдалого походу Юліана II в 363 році і столиця була перенесена в Аміду, в той час як місце розташування дукса (військовий вождь) Месопотамії знаходилося у Константині[en]. Також до складу провінції входили міста Мартірополіс і Кефас.[9]

Після того, як почалася війна з персами в 502 році, імператор Анастасій I побудував фортецю Дару на противагу Нусайбіну і служила новою базою дуксу Месопотамії. В ході реформ Юстиніана I провінція була розділена: північні райони з Мартірополісом відійшли провінції Вірменія IV, а інші були розділені на два цивільних і церковних округи, один (регіон на південь від річки Тигр) зі столицею в Аміді та інший (район Тур Абдін) зі столицею в Дарі[9]. Провінція сильно постраждала під час майже постійних воєн з Персією в VI столітті. У 573 році перси навіть взяли Дару, але східні римляни відновили її згідно миру 591 року. Вони втратили Месопотамію ще раз під час великої війни 602—628 років, а потім повернули, але остаточна провінція була втрачена в результаті мусульманських завоювань в 633—640 роках.

Примітки ред.

  1. Bennett (1997), pp. 196, 198—199
  2. Bennett (1997), p. 201
  3. Bennett (1997), pp. 206—207
  4. Mommsen, Dickson & Purdie (2004), p. 72
  5. Mommsen, Dickson & Purdie (2004), pp. 77-78
  6. Southern (2001), p. 33
  7. Mommsen, Dickson & Purdie (2004), pp. 78-79
  8. Southern (2001), p. 42
  9. а б в Kazhdan (1991), p. 1348
  10. Southern (2001), p. 70-71
  11. Mommsen, Dickson & Purdie (2004), p. 100
  12. Mommsen, Dickson & Purdie (2004), pp. 103—104

Література ред.