Відкрити головне меню

БіографіяРедагувати

Мері Вейд народилася в Аделаїді, Південна Австралія і провела своє раннє життя на власності на північному сході штату. Коли їй виповнилося сім років, її сім'я переїхала на острів Тістл у Спенсерській затоці, де вона стала цікавитися геологією. Спершу Вейд вивчала геологію самостійно, а у віці 13 років отримала стипендію на навчання у школі Wilderness School в Аделаїді.[2] Після закінчення школи вступила в Університет Аделаїди, де в 1954 році отримала ступінь бакалавра геології з відзнакою. У 1958 році отримала ступінь доктора філософії.

Кар'єраРедагувати

Після закінчення навчання в 1958 році Вейд розпочала дослідження найдавніших форм життя в університеті Аделаїди. З 1968 року працювала з Мартіном Гласснером, з яким вивчала скам'янілості докембрійських медуз, що знайдені на Едіакарських пагорбах.

У 1971 році Вейд перевелася до Квінслендського музею, де працювала куратором відділення геології, а в 1980 році стала заступником директора.[2] Вона здійснила експедицію по західній частині Квінсленду, шукаючи скам'янілості ранніх молюсків. Вона відкрила численні скам'янілі сліди динозаврів навколо міста Вінтон. Разом з доктором Річардом Тюлборном організувала і контролювала розкопки у цій місцевості. Тут було виявлено понад 3000 слідів динозаврів. Цей сайт, відомий як Камінь Жайворонка, зараз є основним туристичним напрямком і входить до списку національної спадщини.[2]

У 1987 році Вейд реконструювала череп муттабурразавра. Вона розкопала рештки кроноауруса та знайти типове місцезнаходження і рештки юрського зауропода роетозавра, який був втрачений з 1920-х років. У 1990 році Вейд розкопала найповніший скелет пліозавра. Паралельно з розкопками продовжувала вивчати скам'янілості молюсків Великого артезіанського басейну.[2]

Після виходу на пенсію у 1993 році Вейд стала почесним науковим співробітником Квінслендського музею. Вона переїхала на захід Квінсленду, допомагаючи розвивати палеонтологічні центри в Річмонді і Г'югендені.

Вейд нагороджена медаллю Квінслендського музею в 1996 році.[2]

У 1998 році Геологічне товариство Австралії присвятило їй спеціальний симпозіум[3]

Мері Вейд померла в Чартер Таверс, штат Квінсленд у 2005 році.[2]

Вибрані публікаціїРедагувати

  • WADE, M. (1968), PRESERVATION OF SOFT‐BODIED ANIMALS IN PRECAMBRIAN SANDSTONES AT EDIACARA, SOUTH AUSTRALIA. Lethaia, 1: 238—267. doi:10.1111/j.1502-3931.1968.tb01740.x
  • Thulborn, R. A. & Wade, M. 1984. Winton dinosaur footprints. Memoirs of the Queensland Museum, 21.
  • Turner, S. & Wade, M. 1986. The records in the rocks. In: Mather, P. (ed.) A Time for a Museum. The History of the Queensland Museum 1862—1986. Queensland Museum, Brisbane, 128—149.
  • Wade, M. 1994. Fossil Scyphozoa. In: Grasse´ , P. (ed.) Traite´ de Zoologie. Masson et Cie, Paris

ПриміткиРедагувати

  1. Centre, The University of Melbourne eScholarship Research. Wade, Mary Julia - Biographical entry - Encyclopedia of Australian Science. www.eoas.info. 
  2. а б в г д е Cook, Alex. Mary Wade 1928-2005 based on an obituary from the Courier Mail. Mary Wade 1928-2005. Архів оригіналу за липень 12, 2016. Процитовано August 24, 2016. 
  3. Garcia-Bellido, Diego (5 April 2016). AAP Awards. AAP Awards. AustralAsian Association of Palaeontogists. Архів оригіналу за серпень 28, 2016. Процитовано August 24, 2016.