Меркушина Анастасія Олегівна

українська біатлоністка, чемпіонка світу з біатлону серед юніорів

Меркушина Анастасія Олегівна (нар. 14 січня 1995, с. Підгородне, Тернопільська область) — українська біатлоністка, чемпіонка світу з біатлону серед юніорів, дворазова чемпіонка Європи з біатлону серед юніорів, учасниця етапів кубка світу з біатлону. Дочка української біатлоністки Ірини Меркушиної.

Анастасія Меркушина
Меркушина Анастасія Олегівна
Biathlon European Championships 2017 Individual Women 2326.JPG
Загальна інформація
Національність українка
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Місце проживання Суми, Україна
Народження 14 січня 1995(1995-01-14) (26 років)
с. Підгородне, Тернопільська область, Україна
Зріст 162 см
Спорт
Країна Україна Україна
Вид спорту біатлон
Участь і здобутки
CMNS: Меркушина Анастасія Олегівна у Вікісховищі
Нагороди
Орден княгині Ольги ІІ ступеня
Орден княгині Ольги ІІІ ступеня
Премія КМУ за особливі досягнення молоді у розбудові України.png
Чемпіонати світу
Срібло Гохфільцен 2017 естафета 4×6 км
Бронза Естерсунд 2019 естафета 4×6 км
Бронза Антерсельва 2020 естафета 4×6 км
Бронза Поклюка 2021 естафета 4×6 км
Чемпіонат світу серед юніорів
Золото Контіолагті 2012 змішана естафета
Срібло Нове Место-на-Мораві 2011 змішана естафета
Срібло Обертілліях 2013 змішана естафета
Бронза Обертілліях 2013 індивідуальна гонка 10 км
Чемпіонат Європи з біатлону
Бронза Душники-Здруй 2017 індивідуальна гонка
Бронза Душники-Здруй 2017 змішана естафета
Бронза Раубичі 2020 одиночна змішана естафета
Золото Отепя 2015 спринт 7,5 км (юніори)
Золото Отепя 2015 переслідування 10 км (юніори)
Бронза Отепя 2015 змішана естафета (юніори)
Чемпіонат світу з літнього біатлону
Золото Кейле Гредіштей 2015 спринт 7,5 км
Золото Кейле Гредіштей 2015 переслідування 10 км

Кар'єраРедагувати

Юніорська кар'єраРедагувати

Біатлоном почала займатися в клубі «Динамо» (Львів), першими тренерами були батьки — Олег Меркушин та Ірина Меркушина-Корчагіна, пізніше разом із батьками переїхала в Тернопіль.

У 2011 році стала абсолютною (триразовою) чемпіонкою V зимових юнацьких спортивних ігор України.

З 2010 року виступає на міжнародних змаганнях. На юніорському чемпіонаті світу 2010 року в Турсбю найкращим результатом 15-річної спортсменки стало 14-е місце в спринті. У наступному турнірі, у 2011 році, виграла срібну медаль в естафеті серед дівчат, у команді з Юлією Бригінець та Іриною Варвинець. У 2012 році на світовому юніорському чемпіонаті в Контіолахті перемогла в естафетній гонці, разом з Юлією Бригінець і Юлією Журавок, у тому ж році на юніорському чемпіонаті Європи в Осрбліє стала бронзовим призером змішаної естафети разом с Іриною Варвинець, Іваном Моравським і Олександром Дахно.

У 2013 році на Європейському юнацькому олімпійському фестивалі в Брашові стала чемпіонкою в естафеті і бронзовим призером у спринті.

На юніорському чемпіонаті світу 2013 року виграла дві медалі — в естафеті разом з Юлією Журавок та Анастасією Ничипоренко завоювала срібло, а в індивідуальній гонці стала третьою, пропустивши вперед росіянку Уляну Кайшеву і подругу по команді Журавок. У 2014 році в чемпіонаті світу серед юніорів не брала участі, а на європейському рівні в Новому Месті-на-Мораві стала срібним призером в індивідуальній гонці, поступившись Анастасії Євсюніній.

У 2015 році стала дворазовою чемпіонкою Європи серед юніорів, вигравши спринт і гонку переслідування на змаганнях в Отепя, у змішаній естафеті на цьому ж турнірі завоювала бронзу. На світовому юніорському чемпіонаті того ж року в Раубичах посідала в особистих видах 7, 8 та 11 місця.

У 2016 році посіла друге місце в індивідуальній гонці на юніорському чемпіонаті світу в Кейле-Гредіштей, а на європейському рівні виграла золото в індивідуальній гонці в Поклюці. Також у сезоні 2015/2016 завоювала малий глобус юніорського кубку IBU в індивідуальних гонках.

У 2014 році також ставала бронзовим призером юніорського чемпіонату світу з літнього біатлону в Тюмені в змішаній естафеті. У 2015 році на аналогічному турнірі в Кейле-Гредіштей стала триразовою чемпіонкою світу, перемігши в спринті, гонці переслідування і змішаній естафеті. У 2016 році в Отепя виграла золото в спринті, срібло в змішаній естафеті і бронзу в гонці переслідування.

Доросла кар'єраРедагувати

Неодноразово ставала призером чемпіонатів України серед дорослих, у тому числі у 2012 і 2013 роках вигравала срібло в жіночій естафеті в складі команди «Динамо»[1][2], у 2013 році стала бронзовим призером у спринті[3]. У 2013 у складі команди «Динамо»[4] і у 2015 році в складі збірної Тернополя[5] вигравала срібло чемпіонату України з літнього біатлону в змішаних естафетах, а у 2016 році стала срібним призером у спринті[6].

На Кубку IBU дебютувала в 16-річному віці в сезоні 2010/2011 на етапі в Бейтостолені, у своїй першій спринтерській гонці посіла 67-е місце. В сезоні 2012/2013 набрала перші очки цього турніру, посівши 11-е місце в спринті на етапі в Острові. В сезоні 2014/2015 уперше піднялася на подіум цього турніру, посівши друге місце на етапі в Обертілліяху. У сезоні 2015/2016 отримала першу перемогу на одному з етапів в одиночній змішаній естафеті, а в сезоні 2016/2017 на етапі в Ріднау стала дворазовою переможницею, також вигравши в одиночній змішаній естафеті і вперше в кар'єрі в особистій гонці (спринті).

На Кубку світу дебютувала 4 грудня 2014 року в індивідуальній гонці в Естерсунді, де посіла 51-е місце. 11 грудня 2016 року вперше потрапила на п'єдестал Кубку світу, посівши третє місце в жіночій естафеті на етапі в Поклюці. В особистих гонках уперше набрала очки 6 січня 2017 року в спринті на етапі в Обергофі, посівши 19-е місце.

25 січня 2017 року Анастасія Меркушина завоювала бронзу на чемпіонаті Європи (Душники-Здруй, Польща)[7].

Виступи на Олімпійських iграхРедагувати

Змагання Індивідуальна Спринт Переслідування Мас-старт Естафета Змішана естафета
XXII Зимові Олімпійські iгри 2018,   Пхьончхан 70 55 46 11

З сезону 2012 результати зимових Олімпійських ігор не зараховуються до загального заліку Кубку світу.

Виступи на чемпіонатах світуРедагувати

Рік Місце проведення Інд Спр Пр МС Ест ЗМ
2017   Гохфільцен, Австрія 33 10 8 2
2019   Естерсунд, Швеція 10 28 15 27 3 7
2020   Антерсельва, Італія 11 10 DNS 3 5
2021   Поклюка, Словенія 13 3

Виступи на чемпіонатах світу серед юніорівРедагувати

Рік Місце проведення Інд Спр Пр ЗМ
2011   Нове Место-на-Мораві, Чехія 46 54 2
2012   Контіолагті, Фінляндія 5 46 37 1
2013   Обертілліях, Австрія 3 17 17 2
2015   Мінськ, Білорусь 7 11 8 6
2016   Кейле Гредіштей, Румунія 2

Виступи на чемпіонатах ЄвропиРедагувати

Рік Місце проведення Інд Спр Пр ЗМ ОЗМ СС
2014*   Нове Место-на-Мораві, Чехія 2 7 12
2015*   Отепя, Естонія 7 1 1 3
2017   Душники-Здруй, Польща 3 3
2019   Раубичі, Білорусь 18 8 8 7
2020   Раубичі, Білорусь 6 5 3 6
2021   Душники-Здруй,Польща 2 22 5

[*] — юніорські змагання

Кубок СвітуРедагувати

Місця в кубках світуРедагувати

Сезон Індивідуальна Спринт Переслідування Мас-старт Загальний залік
Позиція (очки) Позиція (очки) Позиція (очки) Позиція (очки) Позиція (очки)
2014-15 — (0) — (0) — (0)
2016-17 63 (8) 32 (92) 39 (64) 39 (27) 37 (191)
2017-18 27 (26) 57 (33) 33 (69) 36 (29) 42 (157)
2018-19 15 (56) 50 (52) 34 (77) 35 (28) 35 (213)
2019-20 24 (44) 61 (29) 57 (17) 50 (90)
2020-21 38 (28) 60 (33) 66 (12) 57 (73)

Подіуми на етапах кубків світуРедагувати

Сезон Місце проведення Змагання Результат
2016-17   Поклюка, Словенія Естафета 3
2016-17   Гохфільцен, Австрія — ЧС Естафета 2
2017-18   Контіолахті, Фінляндія Одиночна змішана естафета 2
2018-19   Поклюка, Словенія Одиночна змішана естафета 3
2018-19   Естерсунд, Швеція — ЧС Естафета 3
2019-20   Антерсельва, Італія — ЧС Естафета 3
2020-21   Поклюка, Словенія Естафета 3

Статистика кубка світуРедагувати

2020–2021  
Контіолахті
 
Гохфільцен
 
Обергоф
 
Антерсельва
 
ЧС Поклюка
 
Нове Место
 
Естерсунд
Підсумки
Інд Спр Спр Ест Пр Спр Ест Пр Спр Пр МС Спр Пр ЗМ Спр Ест МС Інд МС Ест ЗМ Спр Пр Інд Ест МС Ест Спр Пр Спр Пр ЗМ Спр Пр МС Очок Місце
60 56 92 13 3 4 22 29 27 55 78
2019–2020  
Остерсунд
 
Гохфільцен
 
Аннесі
 
Обергоф
 
Рупольдінг
 
Поклюка
 
ЧМ Антерсельва
 
Нове Место
 
Контіолахті
Підсумки
ЗМ Спр Інд Ест Спр Ест Пр Спр Пр МС Спр МС Ест Спр Ест Пр ЗМ Інд МС ЗМ Спр Пр Інд ОЗМ Ест МС Спр Ест МС Спр Пр Очок Місце
4 49 31 9 46 6 5 37 5 10 DNS 11 3 21 4 32 24 90 50
2018–2019  
Поклюка
 
Гохфільцен
 
Нове Место
 
Обергоф
 
Рупольдінг
 
Антерсельва
 
Кенмор
 
Солджер Голлов
 
ЧС Остерсунд
 
Гольменколлен
Підсумки
ЗМ Інд Спр Пр Спр Пр Ест Спр Пр МС Спр Пр Ест Спр Ест МС Спр Пр МС Інд Ест Спр Пр ЗМ ЗМ Спр Пр Інд Ест МС Спр Пр МС Очок Місце
3 16 46 37 67 8 14 22 23 35 19 8 56 15 35 35 7 28 15 10 3 25 57 50 213 35
2017–2018  
Естерсунд
 
Гохфільцен
 
Аннесі
 
Обергоф
 
Рупольдінг
 
Антгольц
 
ОІ Пхьончхан (*)
 
Контіолахті
 
Гольменколен
 
Тюмень
Підсумки
ОЗМ ЗМ Інд Спр Пр Спр Пр Ест Спр Пр МС Спр Пр Ест Інд Ест МС Спр Пр МС Спр Пр Інд МС ЗМ Ест Спр ОЗМ ЗМ МС Спр Пр Ест Спр Пр МС Очок Місце
37 34 25 24 22 45 28 32 25 5 19 11 12 DNS 55 46 70 11 61 2 59 36 8 157 42
2016–2017  
Остерсунд
 
Поклюка
 
Нове Место
 
Обергоф
 
Рупольдінг
 
Антхольц
 
ЧС Гохфільцен
 
Пхьончхан
 
Контіолахті
 
Холменколен
Підсумки
ЗМ OЗМ Інд Спр Пр Спр Пр Ест Спр Пр МС Спр Пр МС Ест Спр Пр Інд МС Ест ЗМ Спр Пр Інд Ест МС Спр Пр Ест Спр Пр OЗМ ЗМ Спр Пр МС Очок Місце
10 48 77 3 48 44 19 39 4 23 23 58 4 10 8 33 2 14 31 38 7 30 40 7 54 36 190 37
2014–2015  
Остерсунд
 
Гохфільцен
 
Поклюка
 
Обергоф
 
Рупольдінг
 
Антерсельва
 
Нове Место
 
Гольменколен
 
ЧС Контіолахті
 
Ханти-Мансійськ
Підсумки
ЗМ Інд Спр Пр Спр Ест Пр Спр Пр МС Ест Спр МС Ест Спр МС Спр Пр Ест ЗМ Спр Пр Інд Спр Ест ЗМ Спр Пр Інд Ест МС Спр Пр МС Очок Місце
50 86 6 58 5 57 62 0

Особисте життяРедагувати

Мама Анастасії, Ірина Меркушина, також займалася біатлоном і в 1990-ті роки брала участь у змаганнях Кубку світу в складі збірної України, завершила кар'єру 2004 року. Батько працює тренером з біатлону. Молодша сестра Олександра також займається біатлоном.

Навчається в Тернопільському національному економічному університеті на факультеті міжнародного бізнесу та менеджменту.

Статистика стрільбиРедагувати

Сезон Загальна[8] Індивідуальна гонка Спринт Гонка переслідування Мас-старт Естафета
1 2014/15 85.2 (69/81) 90.0 (18/20) 77.5 (31/40) 0.0 (0/0) 0.0 (0/0) 95.2 (20/21)
2 2016/17 84.0 (331/394) 71.7 (43/60) 86.3 (69/80) 85.7 (120/140) 95.0 (19/20) 85.1 (80/94)
3 2017/18 87.4 (285/326) 83.3 (50/60) 84.3 (59/70) 89.2 (107/120) 95.0 (19/20) 89.3 (50/56)
4 2018/19 86.3 (327/379) 95.0 (38/40) 86.3 (69/80) 83.3 (100/120) 80.0 (32/40) 88.9 (88/99)
5 2019/20 82.9 (208/251) 86.7 (52/60) 85.0 (34/40) 85.0 (17/20) 0.0 (0/0) 80.2 (105/131)
6 2020/21 82.5 (146/177) 95.0 (19/20) 84.0 (42/50) 76.7 (46/60) 0.0 (0/0) 83.0 (39/47)

Державні нагородиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Чемпионат Украины. Команды братьев Прима и сестер Белкиных победили в эстафетах (рос.)
  2. Чемпионат Украины. Эстафета. Команды Варвинец и Кильчицкого победили (рос.)
  3. Чемпионат Украины. Спринт. Варвинец победила, Меркушина — 3-я (рос.)
  4. Летний биатлон. Чемпионат Украины. Смешанная эстафета. Команда Бондарь одержала победу (рос.)
  5. Летний биатлон. Чемпионат Украины. Команда Семенова победила в смешанной эстафете (рос.)
  6. Летний биатлон. Чемпионат Украины. Пидгрушная и Семенов победили в спринтах (рос.)
  7. Фото дня: Українка на п'єдесталі чемпіонату Європи з біатлону. ukranews.com. Українські новини. 2017-01-25. 
  8. У дужках наведена кількість влучних пострілів та загальна кількість пострілів. У статистиці стрільби рахуються постріли, які здійснив біатлоніст на етапах кубка світу та чемпіонаті світу
  9. Указ Президента України від 8 березня 2021 року № 92/2021 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Міжнародного жіночого дня»
  10. Указ президента України № 270/2017 від 9 вересня 2017 року «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня фізичної культури і спорту»
  11. Кабінет Міністрів України - Про присудження Премії Кабінету Міністрів України за особливі досягнення молоді у розбудові України. www.kmu.gov.ua (ua). Процитовано 2018-09-11. 

ПосиланняРедагувати