Меридіан (акупунктура)
Меридіан (інколи, канал) — складний, імовірно уявний канал або «чарівна судина» тіла людини, по якій постійно рухається особливий вид субстанції всесвіту (енергія Ці).[1]
Меридіан або Цзінь-ло (кит. 经络 — меридіан; або Цзінь-Ло-Май (кит. 经络脉)[1])[2] є одним із базових понять у традиційній китайській медицині (ТКМ),[3] тісно сплітаючись з принципами Їнь-Ян[4] та У-сін[5], вченням про енергію Ці[1], є основою при застосуванні таких методів лікування як акупресура та акупунктура.[6]
Згідно вчення, є 12 стандартних парних меридіанів, 2 додаткових не парних,[7] та 8 «Чарівних меридіанів» (ЧМ).
Базові принципи ред.
Є 12 стандартних меридіанів (симетричні та парні), 2 додаткових не парних та чарівні меридіани або канали. Вони мають структурні елементи: початок та закінчення, пункти або точки, напрямок руху, внутрішні і/або зовнішні ходи, та «прив'язані» до певних органів тіла люди. При чому, «орган» має значення не анатомічної структури, а анатомофізологічної чи анатомофункціональної, що є неприйнятним для західної медицини. Також є поза меридіанні точки (наприклад, на зовнішньому вусі) та "дрібніші" внутрішні канали.
Є 8 чарівних меридіанів: чотири зовнішніх (Ян) і чотири внутрішніх (Їнь). Згідно із поглядами традиційної китайської медицини, «чарівні судини»-меридіани мають свої пункти—керівники.
Два базових ЧМ — це передній і задній серединні невідповідні меридіани, лише з підключенням по одному додатковому пункту. Дещо складнішим є уявлення про ще шість ЧМ, з огляду на те, що вони не мають власних точок, а включають пункти класичних (стандартних) меридіанів.
При аналізі ходу «чарівних судин» найбільш ймовірним виявляється, мабуть, те, що народні лікарі «залучили» їх для пояснення тих правил, в основу яких лягли всі ті ж «п'ять першоелементів». Іншими словами, як може один меридіан через кілька ланок у класичному ланцюгу діяти на інший? Варто було припустити, що через певні додаткові зв'язки відбувається передача енергії Чі від одного меридіана до іншого, оминаючи довгий ланцюжок, що складається з 12 стандартних меридіанів.
Окрім того, через «вторинні судини» вони тісно пов'язані з системами основних меридіанів; задній серединний з 6-а янськими, а передній серединний — з 6-а їньськими. У зв'язку з цим зазвичай трактується, що передній серединний меридіан відноситься до системи Їнь, а задній серединний — до системи Ян.
Характерно, що два серединні ЧМ найчастіше використовуються у практичній акупунктурі в порівнянні із іншими ЧМ.[джерело?] Принцип їх використання простий: задній серединний меридіан частіше поєднується з янськими меридіанами, тоді як передній серединний — з їньськими. Пункти на цих меридіанах мають переважно місцево-сегментарний вплив, за винятком лише деяких (бай-хуей XIII.20; да-чжуй XIII.14; хв-мень XIII.4; цзю—вей XIV.18 та інші), володіють також загальною дією.
Одиниця виміру відстаней на тілі пацієнта — цунь[en].
Будова меридіану — це уявний канал, має початок і закінчення. Канал може бути зовнішній або/і внутрішній. За рухом каналу розташовані пункти або точки, які нумерують арабськими цифрами по зростанню до наближення закінчення каналу.
Номенклатурно, щоб розрізняти першу точку меридіану легень і першу точку меридіану печінки, перед/або після номера пункту вказують цифровий (римські) або буквовий орієнтир відповідного меридіану,[8] наприклад:
- 1I, P1 чи P.1(фр.), LU1(нім.)(англ.) — перша точка меридіану легень (буквові скороченні позначення одного і того ж меридіану відрізняються залежно від мови).
- 1XII, F1 чи F.1 — перша точка меридіану печінки
Меридіани ред.
Першим меридіаном у ТКМ вважають легеневий, адже життєвий цикл людини починається та далі базується на диханні повітрям — одному з основних джерел «енергії».
| З/П | Назва меридіану | Найактивніший (впродовж доби, 24 год) |
Мінімально активний (впродовж доби, 24 год) |
«Рука/ Нога» |
Їнь та Ян | Напрям | У-сін |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Меридіан легень (I) | 3.00-5.00 | 15.00-17.00 | Рука | Їнь | 60° | Метал (金) |
| 2 | Меридіан товстої кишки (II) | 5.00-7.00 | 17.00-19.00 | Рука | Ян | 90° Схід |
Метал (金) |
| 3 | Меридіан шлунку (III) | 7.00-9.00 | 19.00-21.00 | Нога | Ян | 120° | Земля (土) |
| 4 | Меридіан селезінки-підшлункової залози (IV) | 9.00-11.00 | 21.00-23.00 | Нога | Їнь | 150° | Земля (土) |
| 5 | Меридіан серця (V) | 11.00-13.00 | 23.00-01.00 | Рука | Їнь | 180° Південь |
Вогонь (火) |
| 6 | Меридіан тонкої кишки (VI) | 13.00-15.00 | 01.00-03.00 | Рука | Ян | 210° | Вогонь (火) |
| 7 | Меридіан сечового міхура (VII) | 15.00-17.00 | 03.00-5.00 | Нога | Ян | 240° | Вода (水) |
| 8 | Меридіан нирок (VIII) | 17.00-19.00 | 05.00-7.00 | Нога | Їнь | 270° Захід |
Вода (水) |
| 9 | Меридіан перикарда (IX) | 19.00-21.00 | 07.00-09.00 | Рука | Їнь | 300° | Вогонь (火) |
| 10 | Меридіан трьох частин тулуба (X) (Трьох обігрівачів) |
21.00-23.00 | 09.00-11.00 | Рука | Ян | 330° | Вогонь (火) |
| 11 | Меридіан жовчного міхура (XI) | 23.00-1.00 | 11.00-13.00 | Нога | Ян | 0° Північ |
Дерево (木) |
| 12 | Меридіан печінки (XII) | 1.00-3.00 | 13.00-15.00 | Нога | Їнь | 30° | Дерево (木) |
Додаткові:
Чарівні меридіани ред.
Чарівні або надзвичайні меридіани:[9][10]
- Зовнішні:
- I Задньосерединний меридіан+пункт хоу-сі, Ду-май, «вмістилище» (керівник) усіх Ян-меридіанів, накопичує енергію від 6 стандартних меридіанів Ян.
- II Зовнішній п'ятковий меридіан, Ян-Цяо-май.
- III Зовнішній підтримувальний меридіан, Ян-вей-май, «зберігач Ян-меридіанів».
- IV Зовнішній оперізувальний меридіан, Дай-май, «посудина пояса».
- Внутрішні:
- V Передньосерединний меридіан+пункт лє-цюе, Рьон-май, «зачаття» Їнь-меридіанів, накопичує енергію від 6 стандартних меридіанів Їнь.
- VI Внутрішній п'ятковий меридіан, Їнь-Цяо-май, «прискорювач» Їнь-меридіанів
- VII Внутрішній підтримувальний меридіан, Їнь-вей-май, «зберігач» Їнь — меридіанів.
- VIII Внутрішній підіймальний меридіан, Чунь-май (Чжен-май), «вмістилище» 12 меридіанів.
У традиційному поданні ЧМ являють собою наче ритмічні накопичувачі енергії. При введенні голки у пункти—управителі вдається вивільнити цю енергію, після чого її можна «спрямувати» в необхідний канал для «поглинання» його акупунктурними точками.
Виходячи з цього, найчастіше ключові точки, китайські цілителі використовують перед початком сеансу акупунктури (вивільняють енергію), після чого проводять основне лікування (сеанс), «направляють енергію» до необхідних меридіанів.[джерело?]
Науковий погляд на теорію меридіанів ред.
Вчені не знайшли доказів їх існування.[11] Історик медицини в Китаю Пол У. Уншульд додає, що "ніде в китайській медичній теорії не має жодних доказів існування концепції «енергії» — ні в чисто фізичному, ні навіть у більш розмовному сенсі».[12]
Деякі прихильники традиційної китайської медицини вважають, що меридіани функціонують як електричні канали, ґрунтуючись на спостереженнях про те, що електричний опір струму через меридіани нижчий, ніж в інших частинах тіла. Огляд досліджень 2008 року виявив, що дослідження були низької якості і не могли підтвердити твердження.[13]
Деякі прихильники примо-судинної системи припускають, що передбачувані примо-судини, дуже тонкі (менше 30 мкм завширшки) канали, виявлені у багатьох ссавців, можуть бути фактором, що пояснює деякі з запропонованих ефектів системи меридіанів.[14][15]
За словами Стівена Новелли, невролога, який бере участь у скептичному русі, «не має жодних доказів того, що меридіани насправді існують. Ризикую, що це здасться зайвим, але вони такі ж створені та вигадані, як ефір, флогістон, біґфут та єдинороги».[16]
Національна рада проти шахрайства у сфері охорони здоров’я[en] дійшла висновку, що «меридіани є уявними; їх розташування не пов'язане з внутрішніми органами, а отже, не має відношення до анатомії людини». Хоч ВООЗ і має офіційний перелік приблизно сорока станів, при яких акупунктура ефективна, агентство не знайшло науково обґрунтованих робіт з сильною доказовою базою досліджень, які б це підтверджували однозначно.[17]
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ а б в О. М. Головчанський, 2020, с. 29.
- ↑ (рос.)Цзінь-ло: клініко-енергетична характеристика канальної системи. Видавець ВО "Наука", 1993. 213 с. ISBN 5020304972, ISBN 9785020304970
- ↑ О. М. Головчанський, 2020, с. 27,29.
- ↑ Чуприна, Парнікоза та Свиридова, 2017, с. 30.
- ↑ Чуприна, Парнікоза та Свиридова, 2017, с. 33-34.
- ↑ The Encyclopedia of Alternative Medicine and Self-Help, p. 22. ISBN 0805237135, 9780805237139
- ↑ Акупунктура [Архівовано 16 травня 2022 у Wayback Machine.] // ФЕ
- ↑ (рос.)Табеева Д. М., 1982, С.168
- ↑ Ceurvels, Will (2021). An Archaeology of the Qiao Vessels. Purple Cloud Press. ISBN 979-8505103401.
- ↑ The foundations of Chinese Medicine by Giovanni Maciocia, pages 355–365 – Churchill Livingstone 1989. ISBN 0-443-03980-1
- ↑ Singh, S.; Ernst, E. (2008). Trick Or Treatment: The Undeniable Facts about Alternative Medicine. Norton paperback. W. W. Norton. с. 42. ISBN 978-0-393-06661-6. Процитовано 21 липня 2015.
- ↑ Dunlop, Fuchsia (2003), Land of Plenty: A Treasury of Authentic Sichuan Cooking, New York: Norton, ISBN 0393051773
- ↑ Ahn, Andrew C.; Colbert, Agatha P.; Anderson, Belinda J.; Martinsen, Orjan G.; Hammerschlag, Richard; Cina, Steve; Wayne, Peter M.; Langevin, Helene M. (May 2008). Electrical properties of acupuncture points and meridians: a systematic review. Bioelectromagnetics. 29 (4): 245—256. doi:10.1002/bem.20403. ISSN 1521-186X. PMID 18240287. S2CID 7001749.
- ↑ Stefanov, Miroslav; Potroz, Michael; Kim, Jungdae; Lim, Jake; Cha, Richard; Nam, Min-Ho (24 жовтня 2013). The Primo Vascular System as a New Anatomical System. Journal of Acupuncture and Meridian Studies. 6 (6): 331—338. doi:10.1016/j.jams.2013.10.001. ISSN 2005-2901. PMID 24290797.
- ↑ Chikly, Bruno; Roberts, Paul; Quaghebeur, Jörgen (January 2016). Primo Vascular System: A Unique Biological System Shifting a Medical Paradigm. The Journal of the American Osteopathic Association. 116 (1): 12—21. doi:10.7556/jaoa.2016.002. PMID 26745560.
- ↑ Novella, Steven (25 January 2012). What Is Traditional Chinese Medicine?. sciencebasedmedicine.org. Society for Science-Based Medicine. Процитовано 13 травня 2015.
- ↑ NCAHF Position Paper on Acupuncture (1990). National Council Against Health Fraud. 16 September 1990. Процитовано 13 May 2015.
Джерела ред.
- О. М. Головчанський (2020). Організація та функціонування організму людини з позиції традиційної китайської медицини (лекція) (PDF). Фітотерапія. Часопис (№ 1): 27—31. doi:10.33617/2522-9680-2020-1-27. Процитовано 26 грудня 2022.
- Чуприна, Г. М.; Парнікоза, Т. П.; Свиридова, Н. К. (2017). Лекція циклу спеціалізації з рефлексотерапії «Теорія ІНЬ-ЯН, як основа для діагностики й лікування захворювань». СХІДНО-ЄВРОПЕЙСЬКИЙ НЕВРОЛОГІЧНИЙ ЖУРНАЛ (№ 4 (16)): 30—35. Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 24 грудня 2022.
- The Location of Acupoints. State Standard of the People’s Republic of China. — Beijing: Foreign Languages Press, First Edition, 1990. — ISBN 0-8351-2749-4, ISBN 7-119-01368-8.
- (рос.)Практическое руководство по иглорефлексотерапии: Учебн. пособие / Д. М. Табеева. — 2-е изд. — М. : МЕДпресс-информ, 2014. — 440 с. : ил. ISBN 978-5-00030-196-8 (С.217-224,169-173)
Література ред.
- Коваленко О.Є., Чіжикова М.Є. (2017). Сучасні погляди на субстрат та механізми дії акупунктури. Міжнародний неврологічний журнал (№ 6 (92)): 120—126. doi:10.22141/2224-0713.6.92.2017.111595. Процитовано 14 травня 2022.
- Рефлексотерапія: національний підручник / Мурашко Н. К., Морозова О. Г., Чуприна Г. М. та ін. – К.: ТОВ СІКГРУП Україна, 2013. – Т. 2. – 421 с
- А. О. Ногас. Основи рефлексотерапії : навчально-методичний посібник. – Рівне, 2012. – 128 с.
- Чуприна Г.М., Мачерет Є.Л., Коркушко О.О., Дригант Л.П. (2009). Концепція «збуджувального» і «гальмівного» методів у традиційній китайській медицині: загальний сенс, застосування у разі голковколювання та при інших методах рефлексотерапії. Міжнародний неврологічний журнал (8 (30)). Процитовано 16 травня 2022.
- Патогенез, методи дослідження та лікування больових синдромів: Посібник.- Харків: ВПЦ Контраст, 2006.-168 с.- Ел.джерело
- Власюк А. І. (1999) Система контролю активності акупунктури людини АД к.т.н., Вінниця.- 18 с.
- Нетрадиційні засоби оздоровлення. І. М. Гирус. Рівне: НУВГП,2017. 242 с. ISBN 978-966-327-342-6 (С.14,56,59,66,67,71,83,99,134,191)
- (кит.)«Чжень цзю цзя і цзин» (Канон основ акупунктури і припікання, 282 р.)
- Sun Guojie, головний редактор. Акупунктура та припікання. Shanghai Science and Technology Press. 1997. ISBN 7-5323-4102-X.(кит.)
Посилання ред.
- Наказ МОЗ України від 21 червня 2010 року № 497 «Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги зі спеціальності "Рефлексотерапія" » Втрата чинності, відбудеться 01.09.2023, підстава - v0590282-20.