Менкаухор
Менкаухор — давньоєгипетський фараон з V династії.
Менкаухор | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
![]() | ||||||||||||||
Давньоєгипетський фараон | ||||||||||||||
Правління | бл. 2364-2355 до н. е. | |||||||||||||
Попередник | Ніусерра | |||||||||||||
Наступник | Джедкара Ісесі | |||||||||||||
Власне ім'я (номен): Ḥr-jkȝw — Хор-ікау
Ім'я Гора: mn-ḫˁw — мен-хау — «Міцний у явищах»
Золоте ім'я Гора: bjk-nbw-ḥḏ — бік-небу-хедж — «Сяючий Золотий Сокіл»
| ||||||||||||||
У шлюбі | Meresankh IVd ![]() | |||||||||||||
Діти | Rêmkouid ![]() | |||||||||||||
Мати | Хентакавесс III ![]() | |||||||||||||
Народження | 25 століття до н. е. ![]() | |||||||||||||
Смерть | 2420 до н. е. ![]() | |||||||||||||
Місце поховання | Headless Pyramidd ![]() | |||||||||||||
Династія | V династія |
Життєпис
ред.Менкаухор, поряд із Шепсескарою, є одним з найбільш маловідомих фараонів Стародавнього царства.
До часів його правління належать лише кілька записів у гробницях вельмож, наскальний напис у Ваді-Магара в Синаї, єдина печатка, що збереглась та маленька алебастрова статуя. Деякі дослідники вважають його сином Ніусерри. Цариця Мересанх IV приймається як його дружина, а два царевичі, Каемтдженет і Раемка, — як його сини.
Менкаухор є одним з небагатьох фараонів Стародавнього царства, ім'я якого збереглось у всіх основних списках фараонів — у списку Абідоса він названий Менкаухор, Саккарський список згадує його під іменем Менкахор, Туринський царський папірус йменує його також Менкахором та каже, що його правління тривало 8 років. Манефон називав його Менхересом та приписував йому правління у 9 років[1].
Єдиною відомою подією часів правління фараона є відрядження експедиції на Синайський півострів, про що свідчить знайдений там на скелях у Ваді-Магара напис.
З будівельних робіт Менкаухора відомі його піраміда й сонячний храм. Однак обидві ті будівлі відомі лише за написами, точне їх місцезнаходження до сьогодні не ідентифіковано.
Примітки
ред.- ↑ Манефон. Єгиптика. Книга I, V династія. Архів оригіналу за 30 травня 2015. Процитовано 18 серпня 2015.
Джерела
ред.- Эрлихман В. В.: Правители мира (рос.)