Відкрити головне меню

«Мемуари гейші» (англ. Memoirs of a Geisha) — роман американського письменника Артура Голдена 1997 року. У творі від першої особи розповідається вигадана історія про гейшу, що працює в Кіото, Японія, до і після Другої світової війни. Роман знайомить читача з багатьма японськими традиціями та з культурою гейш.

«Мемуари гейші»
Мемуари геші.jpg
Обкладинка українського видання 2017 року
Автор Артур Голден
Назва мовою оригіналу англ. Memoirs of a Geisha
Країна США
Мова англійська
Жанр художня література
Укр. видавництво Клуб сімейного дозвілля
Ориг. видавництво Alfred A. Knopf[d]
Виданий 1997
Виданий українською 2017
Сторінки 560

2005 року за книгою знято однойменний фільм,[1] головну роль в якому виконала китайська акторка Чжан Цзиї.

СюжетРедагувати

Роман починається з вступної записки вигаданого перекладача Нью-Йоркського університету, професора Якоба Хаархуіса, який є автором роману про гейш та людиною, що взяла інтерв'ю в однієї з колишніх гейш на ім'я Нітта Саюрі, яка розповідає йому про своє життя.

«Дівчинка із бідної японської сім'ї Нітта Саюрі, рятуючись від злиднів, потрапила до світу гейш. Тоді вона не могла й подумати, що колись її назвуть найвідомішою гейшою ХХ століття. Її шлях буде важким і довгим, повним безнадійних розчарувань і романтичних почуттів. Вона нікому не розповідатиме про своє життя, а тим більше — про дитинство, проведене у маленькому містечку Йороідо на узбережжі Японського моря, бо ж людям подобається легенда про те, що і її мама, і бабуся були гейшами. Саюрі порине у цей закритий від сторонніх очей світ з головою, зазнає і страшних страждань, і чарівної насолоди, вона зустріне людей, які дуже вплинуть на її життя, а, може, і подарують справжню любов»[2].

Посилання на реальні місцяРедагувати

Левова частка роману відбувається в популярному районі гейш Ґіоні (Кіото) та містить посилання на реальні місця. Частково події також відбувається на островах Амамі.

КритикаРедагувати

Після публікації японського видання книги, Мінеко Івасакі подала в суд на Голдена за наклеп та розголошення особистої інформації. Мінеко — колишня гейша, яку Голден опитував в процесі написання книги. Обвинувачення стверджувало, що Голден порушив обіцянку зберігати анонімність Мінеко, зважаючи на японські традиції не обговорювати клієнтів. Голден же вказав Івасакі як джерело відомостей, через що вона зіткнулася з погрозами, зокрема, власному життю[3].

Голден, зі свого боку, заперечив, що у нього є записи бесід з Івасакі[4]. У 2003 видавець Голдена домовився з Івасакі, виплативши їй суму, яка не підлягає розголошенню.

Івасакі пізніше написала автобіографію, яка зображує життя в ханаматі й гейш XX століття у зовсім іншому світлі. Книга отримала назву «Справжні мемуари гейші» (англ. Geisha, a Life в США і англ. Geisha of Gion у Великій Британії).

Переклад українськоюРедагувати

  • Артур Ґолден. Мемуари гейші. — Х. : КСД, 2017. — 560 с. — ISBN 978-617-12-3416-1.

ПриміткиРедагувати

  1. Триколенко, С. Т. «Цвіт сакури на тлі київського снігопаду.» Вісник КНУКіМ. Серія: Мистецтвознавство 28 (2013), ст. 166
  2. Анотація від КСД
  3. Barry, Richard Lloyd (2006-03-30). The Queen and the Geisha. Times Online. Архів оригіналу за 2006-04-21. Процитовано 2008-10-23. 
  4. A Geisha Scorned The Rough Guide to Japan: The Rough Guide, by Jan Dodd, Simon Richmond. Published by Rough Guides, 2001. ISBN 1-85828-699-9. Page 889.

ПосиланняРедагувати