Відкрити головне меню

Меморіа́л «Ві́чно живи́м» — меморіал у Кременчуці, встановлений до 30-річчя визволення міста від німецької окупації[2].

Меморіал «Вічно живим»
Меморіал «Вічно живим».jpg
Меморіал напередодні Дня Перемоги 2011 року

49°05′20″ пн. ш. 33°25′46″ сх. д. / 49.08889° пн. ш. 33.42944° сх. д. / 49.08889; 33.42944Координати: 49°05′20″ пн. ш. 33°25′46″ сх. д. / 49.08889° пн. ш. 33.42944° сх. д. / 49.08889; 33.42944
Тип пам'ятник
Країна

 Україна

Розташування Кременчук
Архітектор В. А. Касіян, Є. Ю. Черкасов [1]
Скульптор М. Ф. Овсянкін [1]
Матеріал бетон, граніт [1]
Засновано 28 вересня 1973
Встановлено 28 вересня 1973 [2]
Меморіал «Вічно живим» (Кременчук). Карта розташування: Україна
Меморіал «Вічно живим» (Кременчук)
Меморіал «Вічно живим» (Кременчук) (Україна)

Меморіал «Вічно живим» у Вікісховищі?

ІсторіяРедагувати

Під час Другої світової війни на місці, де зараз розташований меморіал, знаходився найбільший з дев'яти концтаборів міста[1][3].

28 вересня 1973 року, до 30-річчя звільнення міста, неподалік від палацу культури «КрАЗ» урочисто відкрили меморіал «Вічно живим»[1][2].

ОписРедагувати

Основу меморіалу складає скульптурна група, тонована під сріблястий метал, встановлена на ступінчатий постамент з червоного граніту (16,5 × 6,0 × 1,5 м). Біля постаменту палає Вічний вогонь. Позаду скульптурної композиції розташована бетонна стела з написом «Вічно живим», облицьована червоною гранітною плиткою (40,0 × 10,5 × 11 м)[1].

Скульптурна група композиційно складається з семи фігур (висота 6,5 м) — п'ятьох чоловічих, однієї жіночої та однієї дитячої. Центральною є постать лікаря-військовополоненого з гордо піднятою головою. Він підтримує свого знесиленого товариша і ніби промовляє: «Гину, але не здаюся!».

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г д е Вічно живим
  2. а б в Пам'ятки Кременчука (рос.)
  3. Історичний шлях Кременчука. Хроніки міста. Архів оригіналу за 24 липень 2013. Процитовано 25 квітень 2011.