Меморіал «Багнет і вітрило»

Багнет і вітрило
Обелиск «Штык-парус».JPG

Координати: 44°37′04″ пн. ш. 33°31′22″ сх. д. / 44.6177° пн. ш. 33.52267° сх. д. / 44.6177; 33.52267
Тип пам'ятник
Статус спадщини пам'ятка культурної спадщини України і об'єкт культурної спадщини Росії регіонального значенняd
Країна  Україна
Розташування Севастополь, Кришталева бухта
Архітектурний стиль соціалістичний реалізм
Архітектор O. І. Баглій, Є. П. Вересов, М. Г. Катернога, І. Г. Шамседінов, А. Л. Шеффер
Скульптор І. В. Макогон, С. O. Чиж
Матеріал залізобетон
Засновано 1977
Встановлено 1977
Стан задовільний
Ідентифікатори й посилання
Меморіал «Багнет і вітрило». Карта розташування: Sevastopol
Меморіал «Багнет і вітрило»
Меморіал «Багнет і вітрило» (Sevastopol)

«Багнет і вітрило» (рос. Штык-парус) — монумент у Кришталевій бухті Севастополя. Саме з цього мису було дано перший салют на честь звільнення Севастополя у травні 1944 року. Не занесений до реєстру пам'яток міста, проте є впізнаваним символом.

ІсторіяРедагувати

8 травня 1965 року Президія Верховної Ради СРСР постановила вручити місту орден Леніна і медаль «Золота Зірка». На той час Севастополь уже був містом-героєм1 травня 1945 року), проте постанова підтвердила цей статус.

На честь цього на мисі Кришталевий 3 листопада 1977 відкрили обеліск. Це було звичайною практикою для радянських міст, подібні споруди є в кожному місті-герої. Монумент у Севастополі виявився найбільшим. Володимир Шавшин[1] стверджував, що обеліск створювали «поспішно, до чергового ювілею — 60-річчя Великого Жовтня. Виконаний у вигляді стилізованого багнета й вітрила з монолітного залізобетону, облицьований альмінською плиткою, за задумом авторів, символізує співдружність армії і флоту».

Споруда стоїть на грандіозному фундаменті, висота обеліску — 60 метрів. У 1978 році біля нього встановили гармати часів Першої оборони, які згодом перемістили до музею. Недосконалість технологій будівництва призвела до часткового облущення монумента на початку XXI століття. У 2010 році висували ідеї щодо знесення обеліска. На його місці міг опинитися оглядовий майданчик.

АрхітектураРедагувати

 
Багнет і вітрило

На монументі викарбувано наказ про нагородження міста нагородами, та, власне, самі нагороди — орден Леніна та Червона зірка. Остання також була увічнена на гербі міста. На одному із двох оглядових майданчиків також є барельєфи, виконані в дусі пізнього соціалістичного реалізму.

 


НАКАЗ
ПРЕЗИДІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ СРСР ПРО ВРУЧЕННЯ МІСТУ-ГЕРОЮ СЕВАСТОПОЛЮ ОРДЕНА ЛЕНІНА І МЕДАЛІ «ЗОЛОТА ЗІРКА»


За видатні заслуги перед Батьківщиною, мужність і героїзм, виявлені трудящими міста Севастополя в боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками, і на відзначення 20-річчя перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр. вручити місту-герою Севастополю орден Леніна і медалі «Золота Зірка».


Голова Президії Верховної Ради СРСР
А. Мікоян
Секретар Президії Верховної Ради СРСР
М. Георгадзе


Москва, Кремль. 8 травня 1965

Оригінальний текст (рос.)

УКАЗ


ПРЕЗИДИУМА ВЕРХОВНОГО СОВЕТА СССР О ВРУЧЕНИИ ГОРОДУ-ГЕРОЮ СЕВАСТОПОЛЮ ОРДЕНА ЛЕНИНА И МЕДАЛИ «ЗОЛОТАЯ ЗВЕЗДА»


За выдающиеся заслуги перед Родиной, мужество и героизм, проявленные трудящимися города Севастополя в борьбе с немецко-фашистскими захватчиками, и в ознаменование 20-летия победы советского народа в Великой Отечественной войне 1941–1945 гг. вручить городу-герою Севастополю орден Ленина и медали «Золотая Звезда».


Председатель Президиума Верховного Совета СССР
А. МИКОЯН
Секретарь Президиума Верховного Совета СССР
М. ГЕОРГАДЗЕ


Москва, Кремль. 8 мая 1965 г.
 

Скульптори — І. В. Макогон, С. А. Чиж, архітектори — О. І. Баглій, Є. П. Вересов, М. Г. Катернога, І. Г. Шамседінов, А. Л. Шеффер[2].

ПриміткиРедагувати

  1. Кам'яний літопис Севастополя.
  2. Памятники Севастополя Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.. (рос.)