Мембранний потенціал

Мембранний потенціал, також трансмембранний потенціал — різниця потенціалів, створена електричними зарядами з двох боків ділянки клітинної мембрани. Оскільки склад і знак зарядів всередині клітини та в міжклітинному просторі відрізняються, то різниця потенціалів у фізіологічних умовах зазвичай не дорівнює нулю.

У біофізиці використовують такі терміни для опису мембранного потенціалу:

  • Мембранний потенціал спокою — негативні значення мембранного потенціалу (зазвичай -100…-30 мВ), клітина знаходиться в стані спокою
  • Потенціал дії — сильне та швидке коливання мембранного потенціалу, його стрімка зміна вбік позитивних значень та стрімке повернення до негативних значень, клітина активується до певної фізіологічної функції; складається з таких фаз:
    • Деполяризація[en] — зміна мембранного потенціалу вбік позитивних значень
    • Реполяризація[en] — зміна мембранного потенціалу вбік негативних значень, до потенціалу спокою
    • Гіперполяризація[en] — зміна мембранного потенціалу вбік більш негативних значень, ніж потенціал спокою
    • Постгіперполяризація[en] — повернення мембранного потенціалу до рівня спокою після гіперполяризації
    • Рефрактерний період[en] — період несприйняття клітиною стимулів до збудження, пов'язаний з завершенням потенціалу дії
  • Локальна відповідь[en] — невелика зміна мембранного потенціалу в відповідь на певний стимул, що прийшов до клітини; зокрема:
  • Пейсмейкерний потенціал[en] — ритмічні коливання мембранного потенціалу в клітинах генераторах ритму
  • Сумація[en] — інтегральна відповідь нейрона на низку постсинаптичних потенціалів