Меліса лікарська (Melissa officinalis L., лимонна м'ята, лимонна трава, меліса лимонна, цитрон-меліса, маточник, кадило, медівка, пасіка, папочна трава) — багаторічна трав'яниста рослина заввишки до 50—120 см. Кореневище сильно гілкувате, з підземними паростками.

Меліса лікарська
Меліса лікарська
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Губоцвіті (Lamiales)
Родина: Глухокропивові (Lamiaceae)
Рід: Меліса (Melissa)
Вид:
Меліса лікарська (M. officinalis)
Біноміальна назва
Melissa officinalis

Морфологія ред.

Стебло прямостояче, чотиригранне, опушене. Нижні бічні паростки повзучі. Листки супротивні, черешкові, яйцеподібні, з городчасто-зубчастими краями, знизу залозисто-волосисті, завдовжки 6—8 см. Квіти дрібні, білі, жовтуваті або рожеві, зигоморфні, зібрані по 3—10 шт. в однобокі несправжні кільця, розташовані в пазухах верхнього листя. Приквітки довгасті, коротші квіток. Чашка дзвонова, при плодах п'ятигранна, з 13 жилками, двогуба. Верхня губа плоска, з 3 зубцями, нижня — двозубчаста. Віночок двогубий, білуватий або рожевий, майже голий, завдовжки 13—15 мм, в 1,5-2 рази більше чашки. Тичинок 4, з них 2 нижні зближені. Маточка з верхньою чотирьох роздільною зав'яззю і довгим дворозщепленим стовпчиком. Плід складається з 4 ясно-бурих горішків, поміщених у чашку. Горішки яйцеподібні, ясно-бурі, дрібні, завдовжки 1,8-1,9 мм.

Квітне з червня по вересень.

Практичне використання ред.

Листя вживається людьми як прянощі. Свіже листя додають в салати, зелені борщі, юшки, окрошки, вінегрети, для прикрашання десертів. У супи кладуть за кілька хвилин до закінчення готування. Висушене листя можна використовувати так само як і свіже. Його додають до чаю, компотів, квасу, пива, настоянок, оцту. На Кавказі сушеною мелісою посипають м'ясні та рибні страви.[2].

Кажуть, що меліса заспокоює симптоми стресу, нервозність і збудливість, допомагає розслабитися та підвищує настрій. Меліса сприяє покращенню когнітивних функцій. Полегшує неспокій і розлади сну. Меліса може позитивно вплинути на травлення (полегшить болі та дискомфорт у животі). Меліса також може допомогти полегшити відчуття нудоти. Мелісу можна використовувати для полегшення менструальних болів і передменструального синдрому (ПМС). Меліса також може бути корисною для лікування головного болю, особливо якщо вони виникають в результаті стресу. Використовується для полегшення зубного болю[3].

Вживати мелісу слід лише протягом короткого періоду часу. Загальне емпіричне правило — робити тижневу перерву після кожні три тижні використання. Меліса не може замінити будь-який затверджений лікарем план лікування, якого ви зараз дотримуєтесь, але це може бути ефективним додатковим лікуванням. Меліса може викликати такі побічні ефекти: головний біль, хворобливе сечовипускання, підвищена температура тіла, нудота, блювота, біль у животі, запаморочення, хрипи, подразнення шкіри, алергічна реакція[3].

Галерея ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Melissa officinalis information from NPGS/GRIN. www.ars-grin.gov. Архів оригіналу за 2 липня 2013. Процитовано 4 березня 2008.
  2. М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976 — 168 с. — С.150
  3. а б Medically reviewed by Debra Rose Wilson, Ph.D. (2017). Lemon Balm: Uses, Benefits, and More. Процитовано 25.09.2022. (англ.)

Джерела ред.

Посилання ред.