Мельшпайзе (нім. Mehlspeise — букв. «борошняна страва») — поняття в старобаварській та австрійській кухні, що об'єднує різноманітні солодкі та солоні страви, основним інгредієнтом яких є борошно[1], в тому числі: шмаррн, штрудель, пончики, галушки та кнедлики, локшину, каші, запіканки та пудинги. Мельшпайзе готують з борошна або продуктів, вироблених з борошна, молока, вершкового масла, яєць[2]. До мельшпайзе не належать хліб, хлібобулочні вироби та випічка[1].

Спочатку «мельшпайзе» називалися ситні основні страви з борошна та інших зернових і крохмалемістких продуктів (манної крупи, рису, картоплі та білого хліба)[3] [4] , що не містять м'яса [5]. Мельшпайзе появились на юге Германии и в Австрии в XVI веке[6] та були необхідні католикам, щоб дотримуватися постів, що тривали близько 150 днів на рік, коли віруючим заборонялося їсти м'ясо, а риба часто була не по кишені. На рубежі XX століття ситні селянські страви були адаптовані віденською кухнею в якості солодких десертних страв [6].

ПриміткиРедагувати

  1. а б lebensmittellexikon.de: Мельшпайзе [Архівовано 9 липня 2021 у Wayback Machine.] (нім.)
  2. Duden: Mehlspeise [Архівовано 11 липня 2021 у Wayback Machine.] (нім.)
  3. Erhard Gorys, 1997.
  4. Mehlspeisen, Brockhaus Band 14, 20. Auflage, FA Brockhaus, Leipzig 2001, S. 435. ISBN 3-7653-3674-2
  5. Ingrid Haslinger: Die Wiener Mehlspeisküche. In: Julia Danielczyk/Isabella Wasner-Peter (Hrsg.): «Heut' muß der Tisch sich völlig bieg’n». Wiener Küche und ihre Kochbücher. Wien 2007, S. 49-57
  6. а б Franz Maier-Bruck: Vom Essen auf dem Lande, Kremayer & Scheriau, Wien 1999, ISBN 3-218-00662-7, S. 603

ЛітератураРедагувати

  • Hannes Etzlstorfer (Hrsg.): Die süße Lust. Geschichte (n) der Mehlspeise. Verlag Bibliothek der Provinz, Weitra 2013.

ПосиланняРедагувати