Мельничук Лідія Семенівна

Лідія Семенівна Мельничук (нар. 3 липня 1955, Літин — пом. 14 жовтня 2005, Вінниця) — український історик, етнолог, краєзнавець, культуролог, керамолог, педагог; доктор історичних наук з 2004 року, професор з 2005 року.

Лідія Семенівна Мельничук
Народилася	3 липня 1955(1955-07-03) Літин
Померла	14 жовтня 2005(2005-10-14) (50 років) Вінниця
Країна	Україна
Діяльність	історик
Alma mater	Вінницький педагогічний інститут
Галузь	історія, етнологія, культурологія, керамологія
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор історичних наук
Науковий керівник	Серіщев Яків Матвійович Борисенко Валентина Кирилівна

Біографія

Народилася 3 липня 1955 в селищі сміського типу Літині Вінницької області. З 1974 по 1978 рік навчалася на історичному факультеті Вінницького державного педагогічного інституту імені Миколи Островського. У 1978—1981 роках — секретар комітету комсомолу Вінницького педагогічного інституту.

У 1983—1986 роках — аспірантка Київського державного університету імені Тараса Шевченка (науковий керівник професор Яків Серіщев); У 1987 році там же захистила кандидатську дисертацію на тему «Трудовий подвиг комсомольців та молоді у роки Великої Вітчизняної війни».

З 1987 по 1992 рік — асистент, старший викладач кафедри політичної історії; з 1992 по 2000 рік — доцент; з 2005 року — професор кафедри української та зарубіжної культури Вінницького педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. У 2000—2004 роках — докторантка Київського національного університету імені Тараса Шевченка (науковий консультант — професор Валентина Борисенко). У 2004 році там же захистила докторську дисертацію на тему «Гончарство Поділля в системі етнокультури України (II половини XIX—XX столітті)».

Водночас з 1993 року засновник і керівник Народознавчого центру Вінницького педагогічного університету, складовими частинами якого стали фольклорно-етнографічний колектив «Душі криниця», етнографічний музей, навчально-наукова лабораторія з етнології Поділля, виставкова галерея.

Померла у Вінниці 14 жовтня 2005 року. Похована в Літині.

Наукова діяльність

Досліджувала культуру Поділля, історію гончарства. Авторка біля 100 наукових праць, зокрема:

• Бубнівська кераміка. — Вінниця, 1999 (у співавторстві);
• Традиції, вірування та звичаї подільських гончарів (на матеріалах бубнівсьюого осередку) // Наукові записки ВДПУ ім. М. Коцюбинського. — Випуск ІІ. Серія: Історія: Збірка наукових праць. — Вінниця, 2000;
• Жінки-гончарі Поділля // Етнічна історія народів Європи: Збірка наукових праць. — Випуск 7. — Київ, 2000;
• Династія подільських гончарів Якима та Якова Герасименків // Етнічна історія народів Європи: Збірка наукових праць. — Випуск 8. — Київ, 2001;
• Етнопедагогічні традиції подільського гончарства // Етнічна історія народів Європи: Збірка наукових праць. — Випуск 12. — Київ, 2001;
• Гончарство Східного Поділля: минуле і сьогодення // Матеріали до української етнології: Збірка наукових праць. — Випуск З(б). — Київ, 2003;
• Олексій Луцишин: спомин про Майстра. — Вінниця, 2003;
• Народознавчий центр Вінницького педагогічного університету: Путівник. Вінниця, 2003;
• Гончарство Поділля в другій половині XIX—XX століть: історикоетнографічне дослідження. — Київ, 2004;
• Гончарні цехи Поділля // Вісник КНУ імені Тараса Шевченка. — Київ, 2004.
• Етнографія подільського гончарства: сучасний стан дослідження // Народна культура Поділля в контексті національного виховання: Збірка наукових праць. Вінниця, 2004.

Література

• Рабенчук О. П. Мельничук Лідія Семенівна // Українські історики ХХ століття: Бібліографічний довідник. Випуск 2, частина 3. Київ, 2006. — сторінка 145. [Архівовано 9 вересня 2021 у Wayback Machine.] — ISBN 966-02-3868-1;
• Борисенко В. К. Лідія Мельничук — співець рідного Поділля // Українки в історії: нові сторінки. Київ, 2010;
• Коломієць Л. Лідія Мельничук: віддана Поділлю // Освіта на Поділлі: минуле та сьогодення. Краєзнавче дослідження. Вінниця, 2011;
• Подолинний А. М. Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2023. — ISBN 966-02-2074-X.